Підхомний О.М. Управління інвестиційними процесами на фінансових ринках (2003)
3.5. Модель оцінки капітальних активів
Найбільш відомою теорією рівноваги фінансового ринку є модель оцінки капітальних активів (МОКА), вперше сформульована В. Шарпом у 1964 p., а також незалежно від нього Дж. Лінтнером і Ж. Моссеном.
Основні припущення моделі МОКА повторюють припущення портфельної теорії, — перш за все, по відношенню до закономірностей формування індивідуальних інвестиційних рішень. Однак не менш суттєвими є і припущення стосовно ринку в цілому припускається що:
1. Всі інвестори не схильні до ризику и оцінюють активи вино за двома параметрами — середнім (сподіваним) доходом вкладених коштів і стандартним відхиленням випадкової величини дохідності, яке характеризує ризик інвестування. Остання доходу при незмінному ризику, як і зниження ризику при незмінному доході, покращують достаток (корисність) інвестора. .
2. Всі інвестори мають рівний доступ до інформації и однаково оцінюють дохідність та ризик кожного активу.
3. Не існує витрат на здійснення угод (операційних витрат) і
податків.
4. Відсутні обмеження на короткі продажі.
5. Існує безризикова ставка дохідності
Основні припущення моделі МОКА повторюють припущення портфельної теорії, — перш за все, по відношенню до закономірностей формування індивідуальних інвестиційних рішень. Однак не менш суттєвими є і припущення стосовно ринку в цілому припускається що:
1. Всі інвестори не схильні до ризику и оцінюють активи вино за двома параметрами — середнім (сподіваним) доходом вкладених коштів і стандартним відхиленням випадкової величини дохідності, яке характеризує ризик інвестування. Остання доходу при незмінному ризику, як і зниження ризику при незмінному доході, покращують достаток (корисність) інвестора. .
2. Всі інвестори мають рівний доступ до інформації и однаково оцінюють дохідність та ризик кожного активу.
3. Не існує витрат на здійснення угод (операційних витрат) і
податків.
4. Відсутні обмеження на короткі продажі.
5. Існує безризикова ставка дохідності
