Підхомний О.М. Управління інвестиційними процесами на фінансових ринках (2003)

Вітчизняна система моніторингу фінансових ринків потребує вдосконалення. Навіть при наявності відповідних засобів збору інформації у державних органів її належним чином не використовують. Удосконалення моніторингу фінансових ринків дозволить створити можливості для оцінки виконання ними певних функцій як елементами економічної системи. Ми даємо пропозиції щодо вдосконалення методів оцінки виконання фінансовими ринками таких функцій: мобілізація фінансових ресурсів У виробничий сектор економіки, забезпечення ліквідності фінансових інструментів.

Важливим наслідком функціонування фінансових ринків та взаємодії з іншими елементами економічної системи в інвестиційних процесах є рух фінансових потоків. Ті потоки, які утворюють фінансові ресурси інвестиційного призначення, виникань на основі грошових нагромаджень підприємств та домогосподарств Циркулюють у формах надання коштів у розпорядження інституційним інвесторам, плати за надані фінансові ресурси, повернення основних сум кредитів, викупу підприємствами власних акцій. Із фінансових ринків кошти надходять шляхом надання кредитів, вкладень у цінні папери.

Розвиваючи дослідження взаємозв’язків виробничого капіталу та функціонування фінансових ринків, ми концентруємо увагу на обсягах мобілізації та повернення виробничими підприємствами ринкових фінансових ресурсів та сумах виплат підприємств за користування цими ресурсами.

При оцінці результатів функціонування фінансових ринків для економічного зростання виробничих підприємств доцільно використовувати спеціальні показники. Ми пропонуємо показники, які враховують мобілізацію фінансових ресурсів, їх вилучення і плату за користування ними протягом певного періоду [96].



Результат банківського кредитування (РБК):



П - проценти за банківські кредити, надані виробничим підприємствам національної (регіональної) економіки.

Результат випуску боргових цінних паперів (РБЦП):

РБЦП = СЗ- ВО - СП,

Де С3 - суми, залучені виробничими підприємствами національної (регіональної) економіки шляхом випуску боргових цінних паперів на внутрішньому ринку;

ВО - вартість обслуговування боргу виробничих підприємств національної (регіональної) економіки, оформленого цінними паперами на внутрішньому ринку;

СП— повернення виробничими підприємствами національної (регіональної) економіки основних сум боргу, оформленого цінними паперами, на внутрішньому ринку.

Результат випуску пайових цінних паперів (РПЦП):

РПЦП = СЕ — ДВ-В,

де СЕ—суми, залучені виробничими підприємствами національної (регіональної) економіки шляхом випуску пайових цінних паперів на внутрішньому ринку;

ДВ - дивіденди на пайові цінні папери виробничих підприємств національної (регіональної) економіки, розміщені на внутрішньому ринку;

В — суми викупу пайових цінних паперів власного випуску виробничими підприємствами національної (регіональної) економіки на внутрішньому ринку.

Міжнародне сальдо фінансових інвестицій (МСФІ). Цей показник характеризує не лише обсяги, а й конкурентоздатність фінансових ринків окремих країн. Водночас, надмірна залежність від іноземного інвестування є небезпечною.



РМФР = РБК + РБЦП + РПЦП + МСФІ.

6. При дослідженні фінансових ринків окремого регіону до

цільно враховувати міжрегіональне сальдо фінансових інвестицій (РСФП)



Серед індикаторів ефективності використання фінансових ресурсів можна виділити прямі й непрямі показники. До прямих показників ефективності належать дохідність кредитного портфеля комерційних банків, рентабельність активів та власного капіталу за групами підприємств, дивідендна дохідність за групами підприємств, співвідношення приросту ВВП та приросту в економіці фінансових ресурсів ринкового походження. До непрямих показників належить динаміка фондових індексів як характеристика зміни ринкової вартості підприємств.

Важливою функцією фінансових ринків є забезпечення ліквідності фінансових інструментів. Кількісні показники ліквідності можна використовувати головним чином для оцінки організованих ринків, оскільки вони відзначаються більшою інформаційною прозорістю. Існує обернений зв’язок між ліквідністю ринків і такими показниками, як комісійні витрати На укладення угод та різниця цін купівлі й продажу. З урахуванням цього ми пропонуємо формулу розрахунку показника ліквідності організованого ринку за підсумками окремої торгової сесії:



де ПЛР - показник ліквідності організованого ринку За підсумками окремої торгової сесії;

ЦКАі середня ціна купівлі і-го інструменту членами організованого ринку;

Кпі — середні комісійні витрати на продаж одиниці і-го інструменту;

ЦПАі — середня ціна продажу і-го інструменту членами організованого ринку;

Ккі—середні-комісійні витрати на купівлю одиниці і-го інструменту;

КАі - ринкова капіталізація і-го інструменту за ціною купівлі (добуток ціни купівлі та кількості окремого інструменту, яка перебуває в обігу);

п - кількість інструментів, торги якими проводять наданому організованому ринку.

Чим ближче значення ПЛР до 1, тим вищий рівень ліквідності фінансових інструментів на даному ринку.

Моніторинг важливий для виявлення економічних циклів, прогнозів кон’юнктури, виявлення ознак та подолання кризових явищ, розробки державних програм та прийняття окремих управлінських рішень, пов’язаних з інвестиційними процесами на фінансових ринках. Не менш актуальним є контроль ринку цінних паперів в Україні, пов’язаний із захистом законних інтересів його учасників від протиправних посягань. З напрацюванням практичного досвіду в цій сфері потрібно удосконалювати правове, нормативне і методичне забезпечення. Використання зарубіжного досвіду прискорить вирішення проблеми. На основі його аналізу ми пропонуємо критерії визначення нестандартних угод для здійснення державного контролю за ринком цінних паперів.