Л. Панкевич, М. Зварич, Р. Бойко, Л. Лучечко Бухгалтерський облік у бюджетних установах (2002)
Основні вимоги щодо виконання кошторису
Для здійснення контролю за відповідністю асигнувань, визначених в кошторисах і планах асигнувань розпорядників, асигнуванням, затвердженим річним розписом призначень державного бюджету та помісячним розписом асигнувань загального фонду державного бюджету, органи Державного казначейства здійснюють реєстрацію та ведуть облік зведених кошторисів і планів асигнувань розпорядників вищого рівня у розрізі розпорядників нижчого рівня. Розпорядники мають право здійснювати діяльність виключно в межах асигнувань, затверджених кошторисами і планами асигнувань за наявності витягу, виданого органом Державного казначейства, що підтверджує відповідність цих документів даним казначейського обліку.
З цією метою розпорядники, які отримали від органів Державного казначейства витяг, повинні подати цим органам дані щодо розподілу показників зведених кошторисів і планів асигнувань у розрізі розпорядників нижчого рівня. Зазначені показники доводяться до відповідних органів Державного казначейства за місцем розташування розпорядників нижчого рівня.
Органи Державного казначейства здійснюють контроль за відповідністю розподілу показників зведених кошторисів і планів асигнувань даним казначейського обліку.
У разі невідповідності кошторисів і планів асигнувань витягові, отриманому від відповідних органів Державного казначейства, розпорядники повинні перезатвердити зазначені документи відповідно з витягом.
Здійснення видатків установ без затверджених встановленим порядком кошторисів і планів асигнувань припиняється через 30 календарних днів після затвердження річного розпису призначень та помісячного розпису асигнувань загального фонду відповідних бюджетів.
Після закінчення цього терміну органи Державного казначейства здійснюють операції з виконання видатків розпорядників коштів державного бюджету тільки відповідно до затверджених кошторисів і планів асигнувань узятих на казначейський облік.
Якщо розпис бюджету на наступний рік не затверджено у зв'язку з не прийняттям проекту бюджету до початку року, затверджують обов'язковим по рядком тимчасовий розпис бюджету на перший квартал наступного року, а тимчасові кошториси за спеціальним фондом бюджету — встановленим порядком. Якщо не затверджено бюджет у першому кварталі, затверджується тимчасовий розпис бюджету та тимчасові кошториси за спеціальним фондом бюджету па наступний квартал наростаючим підсумком.
Під час складання річного розпису призначень бюджету, помісячного розпису асигнувань загального фонду бюджету та кошторисів і планів асигнувань установ на наступний рік враховуються видатки, проведені згідно з тимчасовим розписом бюджету та тимчасовим кошторисом.
Установи мають право брати зобов'язання щодо видатків загального фонду бюджету відповідно до плану асигнувань, виходячи з необхідності забезпечення виконання пріоритетних заходів та з урахуванням здійснення платежів для погашення зобов'язань минулих періодів, якщо інше не передбачено законодавством.
Обсяг зобов'язань, прийнятих установою протягом року, повинен забезпечити зменшення рівня заборгованості за зобов'язаннями минулих періодів та попередити утворення заборгованості за зобов'язаннями поточного року.
У разі скорочення асигнувань розпорядники повинні вжити заходи щодо ліквідації або скорочення обсягу зобов'язань, які перевищують розмір уточнених асигнувань.
Зміни до кошторису і плану асигнувань вносяться в разі:
— необхідності перерозподілу видатків за економічною класифікацією;
— прийняття нормативного акту щодо передачі повноважень та бюджетних асигнувань від одного розпорядника іншому;
— прийняття рішень щодо розподілу централізованих бюджетних асигнувань між розпорядниками;
— необхідності збільшення видатків спеціального фонду бюджету внаслідок перевищення надходжень до цього фонду над врахованими у бюджеті на відповідний рік;
— прийняття рішення щодо скорочення видатків загального фонду бюджету загалом на рік.
У кожному випадку про внесення змін до кошторисів і планів асигнувань складаються відповідні довідки. При цьому перезатвердження кошторисів і планів асигнувань не обов'язкове.
У разі внесення установою змін до спеціального фонду кошторису довідка затверджується керівником установи, яка затвердила кошторис. Форма довідки затверджена Мінфіном України (наказ від 28.01.02 р. за
№57).
Установи мають право використовувати протягом поточного року залишки коштів спеціального фонду на початок року для здійснення видатків, передбачених у кошторисі на поточний рік.
Якщо сума фактичних надходжень із спеціального фонду бюджету перевищить затверджений у кошторисі річний обсяг цих надходжень, розпорядник на підставі довідки про внесення змін до спеціального фонду кошторису вносить до нього зміни без внесення змін до Закону України про Державний бюджет
України (рішення про відповідний бюджет).
Про кожний випадок внесення змін повідомляється головний розпорядник, який проводить аналіз цих змін.
Головний розпорядник коштів державного бюджету у терміни, встановлені Мінфіном України, подає погоджені з Державним казначейством зведені показники довідок з належним обґрунтуванням щодо внесення змін у річний розпис призначень бюджету за спеціальним фондом.
Таким самим порядком вносяться зміни до спеціального фонду кошторису за доходами та видатками, якщо установа одержує кошти для виконання окремих доручень.
При цьому у спеціальному фонді кошторису уточнений обсяг видатків повинен дорівнювати сумі уточненого обсягу доходів та залишків коштів на початок року.
Після розгляду річних звітів про виконання кошторисів на наступний рік уточнюються показники перехідних контингентів станом на 1 січня поточного року, виходячи з фактичного виконання плану щодо цих контингентів на минулий рік. За результатами перевірок, у разі виявлення сум зайвих і завищених асигнувань, вносяться зміни до кошторисів і планів асигнувань шляхом зменшення їх обсягів.
Право на скорочення асигнувань надається Мінфіну України, Мінфіну Автономної Республіки Крим, місцевим фінансовим органам.
Виконання кошторисів і планів асигнувань здійснюється наростаючим підсумком з початку року.
Звіти про виконання кошторисів і планів асигнувань подаються за порядком та формою, встановленими Державним казначейством.
Використана література: Бухгалтерський облік у бюджетних установах: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / Л. Панкевич, М. Зварич, Р. Бойко, Л. Лучечко. - Львів: Аверс, 2002. - 316 с.
З цією метою розпорядники, які отримали від органів Державного казначейства витяг, повинні подати цим органам дані щодо розподілу показників зведених кошторисів і планів асигнувань у розрізі розпорядників нижчого рівня. Зазначені показники доводяться до відповідних органів Державного казначейства за місцем розташування розпорядників нижчого рівня.
Органи Державного казначейства здійснюють контроль за відповідністю розподілу показників зведених кошторисів і планів асигнувань даним казначейського обліку.
У разі невідповідності кошторисів і планів асигнувань витягові, отриманому від відповідних органів Державного казначейства, розпорядники повинні перезатвердити зазначені документи відповідно з витягом.
Здійснення видатків установ без затверджених встановленим порядком кошторисів і планів асигнувань припиняється через 30 календарних днів після затвердження річного розпису призначень та помісячного розпису асигнувань загального фонду відповідних бюджетів.
Після закінчення цього терміну органи Державного казначейства здійснюють операції з виконання видатків розпорядників коштів державного бюджету тільки відповідно до затверджених кошторисів і планів асигнувань узятих на казначейський облік.
Якщо розпис бюджету на наступний рік не затверджено у зв'язку з не прийняттям проекту бюджету до початку року, затверджують обов'язковим по рядком тимчасовий розпис бюджету на перший квартал наступного року, а тимчасові кошториси за спеціальним фондом бюджету — встановленим порядком. Якщо не затверджено бюджет у першому кварталі, затверджується тимчасовий розпис бюджету та тимчасові кошториси за спеціальним фондом бюджету па наступний квартал наростаючим підсумком.
Під час складання річного розпису призначень бюджету, помісячного розпису асигнувань загального фонду бюджету та кошторисів і планів асигнувань установ на наступний рік враховуються видатки, проведені згідно з тимчасовим розписом бюджету та тимчасовим кошторисом.
Установи мають право брати зобов'язання щодо видатків загального фонду бюджету відповідно до плану асигнувань, виходячи з необхідності забезпечення виконання пріоритетних заходів та з урахуванням здійснення платежів для погашення зобов'язань минулих періодів, якщо інше не передбачено законодавством.
У разі скорочення асигнувань розпорядники повинні вжити заходи щодо ліквідації або скорочення обсягу зобов'язань, які перевищують розмір уточнених асигнувань.
Зміни до кошторису і плану асигнувань вносяться в разі:
— необхідності перерозподілу видатків за економічною класифікацією;
— прийняття нормативного акту щодо передачі повноважень та бюджетних асигнувань від одного розпорядника іншому;
— прийняття рішень щодо розподілу централізованих бюджетних асигнувань між розпорядниками;
— необхідності збільшення видатків спеціального фонду бюджету внаслідок перевищення надходжень до цього фонду над врахованими у бюджеті на відповідний рік;
— прийняття рішення щодо скорочення видатків загального фонду бюджету загалом на рік.
У кожному випадку про внесення змін до кошторисів і планів асигнувань складаються відповідні довідки. При цьому перезатвердження кошторисів і планів асигнувань не обов'язкове.
У разі внесення установою змін до спеціального фонду кошторису довідка затверджується керівником установи, яка затвердила кошторис. Форма довідки затверджена Мінфіном України (наказ від 28.01.02 р. за
№57).
Установи мають право використовувати протягом поточного року залишки коштів спеціального фонду на початок року для здійснення видатків, передбачених у кошторисі на поточний рік.
Якщо сума фактичних надходжень із спеціального фонду бюджету перевищить затверджений у кошторисі річний обсяг цих надходжень, розпорядник на підставі довідки про внесення змін до спеціального фонду кошторису вносить до нього зміни без внесення змін до Закону України про Державний бюджет
України (рішення про відповідний бюджет).
Про кожний випадок внесення змін повідомляється головний розпорядник, який проводить аналіз цих змін.
Таким самим порядком вносяться зміни до спеціального фонду кошторису за доходами та видатками, якщо установа одержує кошти для виконання окремих доручень.
При цьому у спеціальному фонді кошторису уточнений обсяг видатків повинен дорівнювати сумі уточненого обсягу доходів та залишків коштів на початок року.
Після розгляду річних звітів про виконання кошторисів на наступний рік уточнюються показники перехідних контингентів станом на 1 січня поточного року, виходячи з фактичного виконання плану щодо цих контингентів на минулий рік. За результатами перевірок, у разі виявлення сум зайвих і завищених асигнувань, вносяться зміни до кошторисів і планів асигнувань шляхом зменшення їх обсягів.
Право на скорочення асигнувань надається Мінфіну України, Мінфіну Автономної Республіки Крим, місцевим фінансовим органам.
Виконання кошторисів і планів асигнувань здійснюється наростаючим підсумком з початку року.
Звіти про виконання кошторисів і планів асигнувань подаються за порядком та формою, встановленими Державним казначейством.
Використана література: Бухгалтерський облік у бюджетних установах: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / Л. Панкевич, М. Зварич, Р. Бойко, Л. Лучечко. - Львів: Аверс, 2002. - 316 с.
