Л. Панкевич, М. Зварич, Р. Бойко, Л. Лучечко Бухгалтерський облік у бюджетних установах (2002)
Облік збитків від нестач матеріальних цінностей
Нестача — розбіжності фактичної наявності матеріальних цінностей з даними бухгалтерського обліку, виявлені при інвентаризації або інших перевірках.
Розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей визначається за балансовою вартістю цих цінностей (з вирахуванням зносу), але не нижче 50 відсотків від балансової вартості на момент встановлення такого факту з урахуванням індексів інфляції, які щомісячно визначає Мінстат, відповідного розміру податку на додану вартість та розміру акцизного збору за формулою:
Рз = [(Бв - 3) • Іінф + ПДВ + Азб • 2, де:
Рз — розмір збитків;
Бв — балансова вартість на момент встановлення факту розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей;
З — нарахований знос;
Іінф — загальний індекс інфляції, який розраховується на підставі щомісячно визначених Мінстатом індексів інфляції;
ПДВ — розмір податку на додану вартість;
Азб — розмір акцизного збору.
Вартість вузлів, деталей, напівфабрикатів та іншої продукції, що виготовляється підприємствами для внутрішньовиробничих потреб, а також вартість продукції, виробництво якої не закінчено, визначається виходячи із собівартості її виробництва з нарахуванням середньої по підприємству норми прибутку на цю продукцію із застосуванням коефіцієнта 2.
Вартість спирту етилового питного, спирту етилового ректифікованого, спирту етилового сирцю визначається, виходячи з гуртової ціни підприємства-виробника з урахуванням акцизного збору (за встановленими ставками) та податку на додану вартість. До визначеної таким чином ціни застосовується коефіцієнт 3.
Вартість плодово-ягідних соків, консервованих з використанням сірчаного ангідрилу або бензокислого натрію, визначається, виходячи з гуртових цін підприємства-виробника і податку на додану вартість із застосуванням коефіцієнта 2.
У разі розкрадання чи загибелі тварин сума збитків визначається за закупівельними цінами, які склалися на момент відшкодування збитків, із застосуванням коефіцієнта 1.5.
Продовольчі товари, роздрібні ціни на які дотуються, оцінюються з додаванням до роздрібних цін суми дотацій.
Розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) бланків цінних паперів та документів суворого обліку обчислюється із застосуванням коефіцієнтів:
5 — до номінальної вартості, зазначеної на бланках цінних паперів та документів суворого обліку, або до вартості документів суворого обліку, встановленої законодавством;
50 — до вартості придбання (виготовлення) бланків цінних паперів та документів суворого обліку, на яких не зазначена номінальна вартість або вартість яких не встановлена законодавством.
Розмір збитків від розкрадання банкнотного або захищеного паперу, персоніфікованої захисної стрічки обчислюється із застосуванням коефіцієнта 1,5 до максимальної суми грошей, які можуть бути виготовлені на цьому банкнотному папері; у 5000-разовому розмірі від вартості захищеного паперу та персоніфікованої захисної стрічки.
У разі розкрадання, нестачі, знищення чи псування матеріальних цінностей, що підлягають списанню на видатки за мірою їх використання та обліковуються лише у кількісному виразі, розмір збитків визначається, виходячи з ринкових цін на аналогічні матеріальні цінності, зменшених пропорційно фактичному зносу, але не нижче ніж на 50 відсотків ринкової ціни.
Із сум, стягнутих відповідно до Порядку обчислення розміру збитків, здійснюється відшкодування збитків, завданих підприємству, установі, організації, залишок коштів перераховується до Державного бюджету України.
Списання нестач необоротних активів (крім земельних ділянок та капітальних витрат на поліпшення земель, будинків, споруд, машин та обладнання). встановлених при інвентаризації і віднесених за рахунок установи, вимагає відображення у бухгалтерському обліку, як і у випадку, коли необоротні активи стали непридатними, і бюджетною установою їх списано: за дебетом 401 та 131-133 рахунків, тобто зменшенням фонду в необоротних активах та суми нарахованого на них зносу, і за кредитом рахунків 104-122, тобто списанням з обліку вартості нестач необоротних активів. Якщо нестачі необоротних активів віднесені за рахунок винних осіб, це одночасно із вищевказаним супроводжується додатковими бухгалтерськими проведеннями на суми, які підлягають стягненню з винних осіб і зарахуванню в дохід бюджету, зокрема; за дебетом рахунку 363 "Розрахунки з відшкодування завданих збитків" та за кредитом рахунку 642 "Інші розрахунки з бюджетом"
Окрім нестач під час інвентаризації можуть бути виявлені лишки необоротних активів, які необхідно оприбуткувати. В обліку виявлені лишки відносяться на дебет відповідних рахунків 103-122 (залежно від типу необоротних активів) та збільшується фонд у необоротних активах, тобто відображається за кредитом 401 рахунку.
Використана література: Бухгалтерський облік у бюджетних установах: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / Л. Панкевич, М. Зварич, Р. Бойко, Л. Лучечко. - Львів: Аверс, 2002. - 316 с.
Розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей визначається за балансовою вартістю цих цінностей (з вирахуванням зносу), але не нижче 50 відсотків від балансової вартості на момент встановлення такого факту з урахуванням індексів інфляції, які щомісячно визначає Мінстат, відповідного розміру податку на додану вартість та розміру акцизного збору за формулою:
Рз = [(Бв - 3) • Іінф + ПДВ + Азб • 2, де:
Рз — розмір збитків;
Бв — балансова вартість на момент встановлення факту розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей;
З — нарахований знос;
Іінф — загальний індекс інфляції, який розраховується на підставі щомісячно визначених Мінстатом індексів інфляції;
ПДВ — розмір податку на додану вартість;
Азб — розмір акцизного збору.
Вартість вузлів, деталей, напівфабрикатів та іншої продукції, що виготовляється підприємствами для внутрішньовиробничих потреб, а також вартість продукції, виробництво якої не закінчено, визначається виходячи із собівартості її виробництва з нарахуванням середньої по підприємству норми прибутку на цю продукцію із застосуванням коефіцієнта 2.
Вартість спирту етилового питного, спирту етилового ректифікованого, спирту етилового сирцю визначається, виходячи з гуртової ціни підприємства-виробника з урахуванням акцизного збору (за встановленими ставками) та податку на додану вартість. До визначеної таким чином ціни застосовується коефіцієнт 3.
Вартість плодово-ягідних соків, консервованих з використанням сірчаного ангідрилу або бензокислого натрію, визначається, виходячи з гуртових цін підприємства-виробника і податку на додану вартість із застосуванням коефіцієнта 2.
У разі розкрадання чи загибелі тварин сума збитків визначається за закупівельними цінами, які склалися на момент відшкодування збитків, із застосуванням коефіцієнта 1.5.
Продовольчі товари, роздрібні ціни на які дотуються, оцінюються з додаванням до роздрібних цін суми дотацій.
Розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) бланків цінних паперів та документів суворого обліку обчислюється із застосуванням коефіцієнтів:
5 — до номінальної вартості, зазначеної на бланках цінних паперів та документів суворого обліку, або до вартості документів суворого обліку, встановленої законодавством;
50 — до вартості придбання (виготовлення) бланків цінних паперів та документів суворого обліку, на яких не зазначена номінальна вартість або вартість яких не встановлена законодавством.
Розмір збитків від розкрадання банкнотного або захищеного паперу, персоніфікованої захисної стрічки обчислюється із застосуванням коефіцієнта 1,5 до максимальної суми грошей, які можуть бути виготовлені на цьому банкнотному папері; у 5000-разовому розмірі від вартості захищеного паперу та персоніфікованої захисної стрічки.
У разі розкрадання, нестачі, знищення чи псування матеріальних цінностей, що підлягають списанню на видатки за мірою їх використання та обліковуються лише у кількісному виразі, розмір збитків визначається, виходячи з ринкових цін на аналогічні матеріальні цінності, зменшених пропорційно фактичному зносу, але не нижче ніж на 50 відсотків ринкової ціни.
Із сум, стягнутих відповідно до Порядку обчислення розміру збитків, здійснюється відшкодування збитків, завданих підприємству, установі, організації, залишок коштів перераховується до Державного бюджету України.
Списання нестач необоротних активів (крім земельних ділянок та капітальних витрат на поліпшення земель, будинків, споруд, машин та обладнання). встановлених при інвентаризації і віднесених за рахунок установи, вимагає відображення у бухгалтерському обліку, як і у випадку, коли необоротні активи стали непридатними, і бюджетною установою їх списано: за дебетом 401 та 131-133 рахунків, тобто зменшенням фонду в необоротних активах та суми нарахованого на них зносу, і за кредитом рахунків 104-122, тобто списанням з обліку вартості нестач необоротних активів. Якщо нестачі необоротних активів віднесені за рахунок винних осіб, це одночасно із вищевказаним супроводжується додатковими бухгалтерськими проведеннями на суми, які підлягають стягненню з винних осіб і зарахуванню в дохід бюджету, зокрема; за дебетом рахунку 363 "Розрахунки з відшкодування завданих збитків" та за кредитом рахунку 642 "Інші розрахунки з бюджетом"
Окрім нестач під час інвентаризації можуть бути виявлені лишки необоротних активів, які необхідно оприбуткувати. В обліку виявлені лишки відносяться на дебет відповідних рахунків 103-122 (залежно від типу необоротних активів) та збільшується фонд у необоротних активах, тобто відображається за кредитом 401 рахунку.
Використана література: Бухгалтерський облік у бюджетних установах: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / Л. Панкевич, М. Зварич, Р. Бойко, Л. Лучечко. - Львів: Аверс, 2002. - 316 с.
