Розглядаючи питання обігу векселів, їх обліку в бюджетних установах, необхідно врахувати, що в практиці таке не застосовується. Порядок обігу довгострокових векселів для бюджетних установ повинен встановлюватись Міністерством фінансів України. Необхідно лише врахувати, що в перспективі все можливе.
На субрахунку 511 "Видані довгострокові векселі" ведеться облік векселів, виданих установою згідно з нормативно-правовими актами України і термін сплати яких встановлено в наступні роки. Не заглиблюючись в особливості самих векселів, оскільки їх різновидів є чимало, та з огляду на те, що в практиці бюджетних установ подібного немає, спробуємо розглянути відображав на таких операцій в обліку.
Аналітичний облік векселів виданих ведеться за кожним виданим векселем.
Для обліку інших довгострокових фінансових зобов'язань застосовується субрахунок 521 "Інші довгострокові фінансові зобов'язання", на якому ведуть облік випущених облігацій та інших позикових коштів (крім тих, що обліковуються на субрахунках рахунку 50 "Довгострокові позики"), на які нараховуються відсотки.
Цей рахунок нині в бюджетній сфері також не задіяний, оскільки потребує законодавчого врегулювання.
Зазначимо лише, що облігація — це цінний папір, що засвідчує внесення його власником певних коштів і підтверджує зобов'язання емітента відшкодувати власникові номінальну вартість цього цінного паперу в передбачений у ньому термін із виплатою фіксованого проценту (якщо інше не передбачено умовами випуску). Можуть випускатися державою (державна позика), підприємствами чи їх об'єднаннями. Облігації випускаються з метою залучення коштів, вони є формою кредитування емітентів особами, котрі придбали облігації.
Використана література: Бухгалтерський облік у бюджетних установах: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / Л. Панкевич, М. Зварич, Р. Бойко, Л. Лучечко. - Львів: Аверс, 2002. - 316 с.