Інвентаризацію каси в установах слід проводити, керуючись "Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженим постановою Правління Національного банку України від 19.02.2001 року за №72.
Метою інвентаризації каси є контроль за забезпеченням збереження готівкових коштів в установах. Для проведення інвентаризації каси призначається комісія, яка після закінчення інвентаризації каси складає акт за встановленою НБУ формою.
Інвентаризація каси проводиться з обов'язковим покупюрним перерахуванням усіх готівкових коштів і перевіркою інших цінностей, що зберігаються в касі. Залишок готівки в касі звіряється з даними обліку за касовою книгою. Готівка, що зберігається в касі, але не підтверджена прибутковими касовими ордерами, вважається надлишком готівки в касі.
У разі виявлення під час інвентаризації нестачі або надлишку цінностей у касі в акті зазначається сума нестачі або надлишку і з'ясовуються обставини їх виникнення. При цьому сума нестачі стягується з винної особи, а надлишок оприбутковується в касі.
В умовах автоматизованого ведення касової книги слід проводити перевірку правильності роботи програмних засобів оброблення касових документів.
Організації вищого рівня на всіх підвідомчих установах, а також аудитори (аудиторські фірми) відповідно до укладених угод, під час проведення документальних ревізій обов'язково проводять інвентаризацію каси і перевіряють дотримання касової дисципліни.
Перевірки дотримання порядку ведення операцій з готівкою здійснюють органи державної податкової служби України, державної контрольно-ревізійної служби України, Міністерства внутрішніх справ України, фінансові органи та установи комерційних банків.
Інвентаризація реєстраційних, бюджетних, валютних та поточних рахунків, розрахунків з бюджетом, підзвітними особами, робітниками і службовцями, депонентами та іншими дебіторами і кредиторами полягає у звіренні документів і записів у реєстрах обліку і перевірці обгрунтованості сум, відображених на відповідних рахунках. Комісія встановлює терміни виникнення заборгованості за цими рахунками, реальність заборгованості і винних осіб у випадках пропуску термінів позовної давності.
Розрахунки з дебіторами і кредиторами показуються кожною стороною у своєму балансі в сумах, які виходять з їх бухгалтерських записів і визнані ними достовірними.
Використана література: Бухгалтерський облік у бюджетних установах: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / Л. Панкевич, М. Зварич, Р. Бойко, Л. Лучечко. - Львів: Аверс, 2002. - 316 с.