Буроменський М.В. Міжнародне публічне право (2006)
§5. Заходи зміцнення довіри та міжнародний контроль за обмеженням озброєнь і роззброєнням
Важливе значення для запобігання загрози війни мають заходи зміцнення довіри та міжнародний контроль за обмеженням озброєнь та роззброєнням. Інститут заходів зміцнення довіри й інститут заходів міжнародного контролю тісно взаємодіють: заходи зміцнення довіри сприяють створенню умов для укладення угод у сфері обмеження озброєнь і роззброєння, одним із засобів забезпечення якого є міжнародний контроль.
Заходи довіри — це система організаційно-правових заходів, здійснюваних з метою зниження військової небезпеки та забезпечення довіри між державами. Найбільшого розвитку заходи довіри набули в Європі. Європейська система заходів довіри ґрунтована насамперед на положеннях документів ОБСЄ та включає заходи для забезпечення взаємодії та зв'язку між державами, повідомлення про військову діяльність, направлення спостерігачів на військові навчання тощо. Заходи довіри, зафіксовані в Заключному акті наради ОБСЄ 1975 р., були вдосконалені Підсумковим документом Стокгольмської конференції із заходів зміцнення довіри та безпеки та роззброювання в Європі 1986 р. Віденські документи ОБСЄ 1990 і 1992 років істотно розширили як перелік заходів довіри, так і сферу їхнього застосування, і в даний час система заходів довіри містить у собі нові інститути (інспекції на місцях, технічний контроль тощо). Новим напрямом у розвитку інституту заходів довіри є концепція відкритого неба.
Міжнародний контроль за обмеженням озброєнь і роззброєння — погоджений процес, здійснюваний державами—учасницями міжнародного договору чи міжнародною організацією на основі загальновизнаних норм міжнародного права з перевірки виконання міжнародних угод у сфері обмеження озброєнь і роззброювання. Держави-учасниці мають у своєму розпорядженні широкий вибір різних методів і форм міжнародного контролю для забезпечення зобов’язань, передбачених такими угодами.
Заходи довіри — це система організаційно-правових заходів, здійснюваних з метою зниження військової небезпеки та забезпечення довіри між державами. Найбільшого розвитку заходи довіри набули в Європі. Європейська система заходів довіри ґрунтована насамперед на положеннях документів ОБСЄ та включає заходи для забезпечення взаємодії та зв'язку між державами, повідомлення про військову діяльність, направлення спостерігачів на військові навчання тощо. Заходи довіри, зафіксовані в Заключному акті наради ОБСЄ 1975 р., були вдосконалені Підсумковим документом Стокгольмської конференції із заходів зміцнення довіри та безпеки та роззброювання в Європі 1986 р. Віденські документи ОБСЄ 1990 і 1992 років істотно розширили як перелік заходів довіри, так і сферу їхнього застосування, і в даний час система заходів довіри містить у собі нові інститути (інспекції на місцях, технічний контроль тощо). Новим напрямом у розвитку інституту заходів довіри є концепція відкритого неба.
Міжнародний контроль за обмеженням озброєнь і роззброєння — погоджений процес, здійснюваний державами—учасницями міжнародного договору чи міжнародною організацією на основі загальновизнаних норм міжнародного права з перевірки виконання міжнародних угод у сфері обмеження озброєнь і роззброювання. Держави-учасниці мають у своєму розпорядженні широкий вибір різних методів і форм міжнародного контролю для забезпечення зобов’язань, передбачених такими угодами.
