Дахно І.І. Міжнародне приватне право (2008)
3.3. Основні заходи нетарифного регулювання
Сутність нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності полягає в забезпеченні належного захисту не лише інтересів держави, а й інтересів окремих суб'єктів такої діяльності. Найважливішими заходами нетарифного регулювання є ліцензування, квотування, реєстрація контрактів, дозволи міністерств і відомств, що мають необхідні повноваження щодо видачі таких дозволів на відповідні товари. Транспорт, товари та інші предмети, які переміщуються через митний кордон України можуть, крім митного, підпадати під радіологічний, екологічний, санітарний, фітосанітарний, ветеринарний контроль, який проводиться фахівцями відповідних служб. При цьому слід зауважити, що митний контроль не може бути закінченим доти, доки не завершені згадані види контролю.
Згадані заходи, вимоги та стандарти не можуть бути використані в якості нетарифних бар'єрів, а органи, які зобов'язані розробляти та втілювати в практику стандарти додаткових видів контролю повинні доводити їх до відома широкого загалу в загальнодоступних друкованих виданнях.
До інструментів кількісного peгулювання (обмеження) експорту та імпорту належать квотування та ліцензування зовнішньоекономічної діяльності.
Квотування та ліцензування експорту та імпорту запроваджується державою самостійно через уповноважені нею державні органи:
• у випадку різкого погіршення розрахункового балансу України, коли на певну дату його негативне сальдо на 25 відсотків перевищує загальну суму валютних вимог України;
• у разі досягнення рівня зовнішньої заборгованості, визначеного ВР України;
• тоді, коли значно порушено рівновагу щодо певних товарів на внутрішньому ринку України, особливо продуктів харчування, сільськогосподарської продукції та промислових товарів народного споживання першочергової потреби;
• у разі потреби забезпечити необхідні пропорції між вітчизняною та імпортною сировиною у виробництві;
• за наявності необхідності проведення заходів у відповідь на дискримінаційні дії деяких інших держав;
• у відповідності з міжнародними угодами, що їх укладає або до яких приєднується Україна (запроваджується режим квотування);
• у випадку добровільного обмеження експорту товарів у визначену країну може запроваджуватись режим квотування.
Декрет Кабінету Міністрів України від 12.01.1993 р. № 6 93 "Про квотування і ліцензування експорту товарів (робіт, послуг)" із змінами та доповненнями, що вносилися наступними Урядами, лежить в основі сучасного обмеження експортно-імпортних операцій шляхом їх квотування та ліцензування.
Експортна (імпортна) квота — це гранична кількість визначеної категорії товарів, який дозволено експортувати (або імпортувати) на протязі певного часу, що визначається в натуральних вартісних одиницях.
Квотування здійснюється шляхом встановлення режиму видачі індивідуальних ліцензій, причому загальний обсяг експорту (імпорту) за ними не повинен перевищувати обсягу встановленої квоти. В Україні запроваджуються такі види експортних (імпортних) квот (контингентів):
глобальні — це такі квоти з товару (товарів), які встановлюються без зазначення конкретних країн, куди товар (товари) експортується або з яких він (вони) імпортується;
групові — це такі квоти з товару (товарів), які встановлюються із зазначенням ряду конкретних країн, куди товар (товари) експортується або з яких він (вони) імпортується;
індивідуальні — це такі квоти з товару (товарів), які встановлюються із зазначенням конкретної країни, куди товар (товари) експортується або з яких він (вони) імпортується.
З кожного виду товару встановлюється тільки один вид квоти.
До суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності шляхом опублікування в офіційних засобах масової інформації України доводяться відомості про товари та (або) країни, які підпадають під режим ліцензування та квотування. При цьому зазначається вид квоти або ліцензії по кожному товару (або групі товарів). Така інформація негайно доводиться також до відома органів Держмитслужби України.
Ліцензії видаються на підставі заяв суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності.
Видана суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності ліцензія повинна мати такі реквізити: номер, дату видачі, підпис службової особи, яка видала ліцензію, печатку відповідної установи. В разі неповного заповнення реквізитів ліцензії чи їх неналежного заповнення до митного оформлення товари не приймаються.
Ліцензія, яку отримав суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності, є підставою для пропуску через митницю товарів, які підпадають під режим ліцензування чи квотування. Номер і дата видачі ліцензії зазначаються в товаросупровідних документах та вантажній митній декларації.
Переміщення товарів через митний кордон України здійснюється виключно через ті митниці, що зазначені в ліцензіях.
Після вичерпання встановленої квоти або закінчення терміну дії ліцензії припиняється пропуск товарів за цією ліцензією.
Експортна (імпортна) ліцензія — це оформлене належним чином право на експорт (імпорт) протягом певного встановленого терміну визначених товарів або валюти з метою інвестицій та кредитування.
В Україні існують такі види експортних (імпортних) ліцензій:
генеральна — це відкритий дозвіл на експортні (імпортні) операції з певним товаром (товарами) та (або) з певною країною (групою країн) на протязі періоду дії режиму ліцензування з цього товару (товарів). Наприклад, від 1994 р. запроваджено ліцензування експорту етилового спирту;
разова (індивідуальна) — це одноразовий дозвіл, який має іменний характер і видається для здійснення кожної окремої операції конкретним суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності на період, не менший від необхідного для здійснення експортної (імпортної) операції;
відкрита індивідуальна — це дозвіл на експорт (імпорт) товарів протягом визначеного терміну (але не менше одного місяця) з визначенням загального обсягу товарів.
З кожного виду товару може встановлюватися тільки один вид ліцензії.
Рішення про введення режиму ліцензування та квотування експорту (імпорту) приймається Кабінетом Міністрів України за поданням Міністерства економіки України із зазначенням списку конкретних товарів (робіт, послуг), що підпадають під режим ліцензування та квотування, і термінів дії цього режиму.
Ліцензії на експорт (імпорт) товарів видаються Міністерством економіки України (раніше видавалися Міністерством зовнішньоекономічних зв'язків та торгівлі України). На окремі і групи товарів такі ліцензії видаються за погодженням із відповідними міністерствами або відомствами.
Ліцензування операцій з переміщення валютних коштів між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності з метою інвестицій та (або) надання (одержання) кредитів здійснюється Національним банком України.
Реєстрація окремих видів зовнішньоекономічних контрактів була запроваджена в Україні 1994 р.
Реєстрації підлягають контракти, укладені суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України всіх форм власності, які стосуються:
• товарів походженням з України, експорт яких здійснюється в рамках бартерних (товарообмінних) операцій чи операцій із зустрічної торгівлі;
• товарів походженням з України, щодо яких міжнародними угодами України передбачено добровільні обмеження експорту задля запобігання демпінгу;
• товарів походженням з України, по відношенню до яких проводяться антидемпінгові процедури (наприклад, живі тварини, уран, аміак, труби і трубки із чорних металів);
• товарів походженням з України, імпорт яких до інших держав квотується чи ліцензується відповідно до законодавства цих держав або нормативних актів митних союзів чи міждержавних економічних угруповань;
• товарів, відносини з реекспорту яких регулюються чинним законодавством України та міжнародними договорами України.
Міністерство економіки України визначає переліки товарів, які зазначені вище. Реєстрацію та облік зовнішньоекономічних контрактів здійснюють Міністерство економіки України та уповноважені ним органи.
Митне оформлення зазначених вище товарів здійснюється лише за наявності картки реєстрації-обліку зовнішньоекономічного контракту, яка видається у визначеному порядку.
Наказом Міністерства зовнішньоекономічних зв'язків і торгівлі України від 24.02.1996 р. №133а (з пізнішими змінами та доповненнями) "Про заходи МЗЕЗТОРГу України щодо забезпечення виконання Указу Президента України від 07.11.1994 р. №659/94" затверджено "Положення про порядок реєстрації окремих видів зовнішньоекономічних договорів (контрактів)". Відповідно до нього, суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності України, який є стороною зовнішньоекономічного контракту повинен його зареєструвати, подавши для цього необхідні документи: інформаційну карту зовнішньоекономічного контракту за формою, встановленою Міністерством економіки України; оригінал зовнішньоекономічного контракту та його копію, завірену в установленому порядку керівником суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності (якщо зовнішньоекономічний контракт підписаний фізичною особою, його копія засвідчується в установленому порядку); документ про оплату послуг за реєстрацію зовнішньоекономічного контракту.
У разі потреби органи реєстрації можуть вимагати інші необхідні документи. Відповідальність за достовірність інформації, поданої в документах, які надані для реєстрації, несе керівник суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності України чи фізична особа — суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності. Розгляд поданих для реєстрації документів повинен бути закінчений у термін до 20 днів від дати звернення за реєстрацією. За результатами розгляду орган реєстрації приймає рішення про реєстрацію зовнішньоекономічного контракту або про відмову в такій реєстрації.
У разі відмови в реєстрації зовнішньоекономічного контракту суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності видається вмотивоване рішення про відмову.
Картка реєстрації-обліку зовнішньоекономічного контракту є документом, який підтверджує таку реєстрацію. Надана в документах інформація не підлягає розголошенню. Порушення тягне за собою відповідальність відповідно до чинного законодавства України.
Картка реєстрації-обліку зовнішньоекономічного контракту видається суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності України у двох примірниках. Перший примірник суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності залишає у митних органах після митного оформлення відповідних товарів, а другий залишає в себе.
Картка дійсна для митного оформлення товарів, які є предметом відповідного контракту, до кінця поточного календарного року і втрачає чинність після здійснення митного оформлення товарів у повному обсязі, передбаченому контрактом. Внесення будь-яких змін або доповнень до картки реєстрації-обліку зовнішньоекономічного контракту не допускається.
Картка реєстрації-обліку зовнішньоекономічного договору, яку одержав суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності, додається до вантажної митної декларації і є підставою для митного оформлення товарів, зазначених у ній. Переміщення товарів через митний кордон України здійснюється тільки через митниці, котрі зазначені в картці реєстрації-обліку.
Згадані заходи, вимоги та стандарти не можуть бути використані в якості нетарифних бар'єрів, а органи, які зобов'язані розробляти та втілювати в практику стандарти додаткових видів контролю повинні доводити їх до відома широкого загалу в загальнодоступних друкованих виданнях.
До інструментів кількісного peгулювання (обмеження) експорту та імпорту належать квотування та ліцензування зовнішньоекономічної діяльності.
Квотування та ліцензування експорту та імпорту запроваджується державою самостійно через уповноважені нею державні органи:
• у випадку різкого погіршення розрахункового балансу України, коли на певну дату його негативне сальдо на 25 відсотків перевищує загальну суму валютних вимог України;
• у разі досягнення рівня зовнішньої заборгованості, визначеного ВР України;
• тоді, коли значно порушено рівновагу щодо певних товарів на внутрішньому ринку України, особливо продуктів харчування, сільськогосподарської продукції та промислових товарів народного споживання першочергової потреби;
• у разі потреби забезпечити необхідні пропорції між вітчизняною та імпортною сировиною у виробництві;
• за наявності необхідності проведення заходів у відповідь на дискримінаційні дії деяких інших держав;
• у відповідності з міжнародними угодами, що їх укладає або до яких приєднується Україна (запроваджується режим квотування);
Декрет Кабінету Міністрів України від 12.01.1993 р. № 6 93 "Про квотування і ліцензування експорту товарів (робіт, послуг)" із змінами та доповненнями, що вносилися наступними Урядами, лежить в основі сучасного обмеження експортно-імпортних операцій шляхом їх квотування та ліцензування.
Експортна (імпортна) квота — це гранична кількість визначеної категорії товарів, який дозволено експортувати (або імпортувати) на протязі певного часу, що визначається в натуральних вартісних одиницях.
Квотування здійснюється шляхом встановлення режиму видачі індивідуальних ліцензій, причому загальний обсяг експорту (імпорту) за ними не повинен перевищувати обсягу встановленої квоти. В Україні запроваджуються такі види експортних (імпортних) квот (контингентів):
глобальні — це такі квоти з товару (товарів), які встановлюються без зазначення конкретних країн, куди товар (товари) експортується або з яких він (вони) імпортується;
групові — це такі квоти з товару (товарів), які встановлюються із зазначенням ряду конкретних країн, куди товар (товари) експортується або з яких він (вони) імпортується;
індивідуальні — це такі квоти з товару (товарів), які встановлюються із зазначенням конкретної країни, куди товар (товари) експортується або з яких він (вони) імпортується.
З кожного виду товару встановлюється тільки один вид квоти.
До суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності шляхом опублікування в офіційних засобах масової інформації України доводяться відомості про товари та (або) країни, які підпадають під режим ліцензування та квотування. При цьому зазначається вид квоти або ліцензії по кожному товару (або групі товарів). Така інформація негайно доводиться також до відома органів Держмитслужби України.
Ліцензії видаються на підставі заяв суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності.
Видана суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності ліцензія повинна мати такі реквізити: номер, дату видачі, підпис службової особи, яка видала ліцензію, печатку відповідної установи. В разі неповного заповнення реквізитів ліцензії чи їх неналежного заповнення до митного оформлення товари не приймаються.
Ліцензія, яку отримав суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності, є підставою для пропуску через митницю товарів, які підпадають під режим ліцензування чи квотування. Номер і дата видачі ліцензії зазначаються в товаросупровідних документах та вантажній митній декларації.
Переміщення товарів через митний кордон України здійснюється виключно через ті митниці, що зазначені в ліцензіях.
Після вичерпання встановленої квоти або закінчення терміну дії ліцензії припиняється пропуск товарів за цією ліцензією.
Експортна (імпортна) ліцензія — це оформлене належним чином право на експорт (імпорт) протягом певного встановленого терміну визначених товарів або валюти з метою інвестицій та кредитування.
генеральна — це відкритий дозвіл на експортні (імпортні) операції з певним товаром (товарами) та (або) з певною країною (групою країн) на протязі періоду дії режиму ліцензування з цього товару (товарів). Наприклад, від 1994 р. запроваджено ліцензування експорту етилового спирту;
разова (індивідуальна) — це одноразовий дозвіл, який має іменний характер і видається для здійснення кожної окремої операції конкретним суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності на період, не менший від необхідного для здійснення експортної (імпортної) операції;
відкрита індивідуальна — це дозвіл на експорт (імпорт) товарів протягом визначеного терміну (але не менше одного місяця) з визначенням загального обсягу товарів.
З кожного виду товару може встановлюватися тільки один вид ліцензії.
Рішення про введення режиму ліцензування та квотування експорту (імпорту) приймається Кабінетом Міністрів України за поданням Міністерства економіки України із зазначенням списку конкретних товарів (робіт, послуг), що підпадають під режим ліцензування та квотування, і термінів дії цього режиму.
Ліцензії на експорт (імпорт) товарів видаються Міністерством економіки України (раніше видавалися Міністерством зовнішньоекономічних зв'язків та торгівлі України). На окремі і групи товарів такі ліцензії видаються за погодженням із відповідними міністерствами або відомствами.
Ліцензування операцій з переміщення валютних коштів між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності з метою інвестицій та (або) надання (одержання) кредитів здійснюється Національним банком України.
Реєстрація окремих видів зовнішньоекономічних контрактів була запроваджена в Україні 1994 р.
Реєстрації підлягають контракти, укладені суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України всіх форм власності, які стосуються:
• товарів походженням з України, експорт яких здійснюється в рамках бартерних (товарообмінних) операцій чи операцій із зустрічної торгівлі;
• товарів походженням з України, щодо яких міжнародними угодами України передбачено добровільні обмеження експорту задля запобігання демпінгу;
• товарів походженням з України, по відношенню до яких проводяться антидемпінгові процедури (наприклад, живі тварини, уран, аміак, труби і трубки із чорних металів);
• товарів походженням з України, імпорт яких до інших держав квотується чи ліцензується відповідно до законодавства цих держав або нормативних актів митних союзів чи міждержавних економічних угруповань;
• товарів, відносини з реекспорту яких регулюються чинним законодавством України та міжнародними договорами України.
Міністерство економіки України визначає переліки товарів, які зазначені вище. Реєстрацію та облік зовнішньоекономічних контрактів здійснюють Міністерство економіки України та уповноважені ним органи.
Митне оформлення зазначених вище товарів здійснюється лише за наявності картки реєстрації-обліку зовнішньоекономічного контракту, яка видається у визначеному порядку.
Наказом Міністерства зовнішньоекономічних зв'язків і торгівлі України від 24.02.1996 р. №133а (з пізнішими змінами та доповненнями) "Про заходи МЗЕЗТОРГу України щодо забезпечення виконання Указу Президента України від 07.11.1994 р. №659/94" затверджено "Положення про порядок реєстрації окремих видів зовнішньоекономічних договорів (контрактів)". Відповідно до нього, суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності України, який є стороною зовнішньоекономічного контракту повинен його зареєструвати, подавши для цього необхідні документи: інформаційну карту зовнішньоекономічного контракту за формою, встановленою Міністерством економіки України; оригінал зовнішньоекономічного контракту та його копію, завірену в установленому порядку керівником суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності (якщо зовнішньоекономічний контракт підписаний фізичною особою, його копія засвідчується в установленому порядку); документ про оплату послуг за реєстрацію зовнішньоекономічного контракту.
У разі потреби органи реєстрації можуть вимагати інші необхідні документи. Відповідальність за достовірність інформації, поданої в документах, які надані для реєстрації, несе керівник суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності України чи фізична особа — суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності. Розгляд поданих для реєстрації документів повинен бути закінчений у термін до 20 днів від дати звернення за реєстрацією. За результатами розгляду орган реєстрації приймає рішення про реєстрацію зовнішньоекономічного контракту або про відмову в такій реєстрації.
У разі відмови в реєстрації зовнішньоекономічного контракту суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності видається вмотивоване рішення про відмову.
Картка реєстрації-обліку зовнішньоекономічного контракту видається суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності України у двох примірниках. Перший примірник суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності залишає у митних органах після митного оформлення відповідних товарів, а другий залишає в себе.
Картка дійсна для митного оформлення товарів, які є предметом відповідного контракту, до кінця поточного календарного року і втрачає чинність після здійснення митного оформлення товарів у повному обсязі, передбаченому контрактом. Внесення будь-яких змін або доповнень до картки реєстрації-обліку зовнішньоекономічного контракту не допускається.
Картка реєстрації-обліку зовнішньоекономічного договору, яку одержав суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності, додається до вантажної митної декларації і є підставою для митного оформлення товарів, зазначених у ній. Переміщення товарів через митний кордон України здійснюється тільки через митниці, котрі зазначені в картці реєстрації-обліку.
