Мінімальна митна вартість — це зафіксований нижній рівень митної вартості товарів, який затверджує КМУ.
Індикативні ціни — ціни на товари, які відповідають цінам, що склалися чи складаються на відповідний товар на ринку експортера чи імпортера на момент здійснення експортної чи імпортної операції. Індикативні ціни розраховуються і затверджуються Міністерством економіки. Індикативні ціни формуються та встановлюються на:
товари походженням з України, щодо імпорту яких в інших країнах вжиті чи є загроза застосування антидемпінгових заходів;
товари походженням з України, щодо імпорту яких в інших країнах вжиті чи є загроза застосування компенсаційних чи спеціальних заходів;
товари, імпорт яких в інші країни обмежено згідно з міжнародними угодами України;
товари, експорт яких з України здійснюється в межах спеціальних режимів.
Фактори впливу на відхилення митної вартості від індикативної ціни:
1) вид умови поставки;
2) вид умови оплати;
3) відхилення якості товару від стандарту.
Отже, при визначенні митної вартості необхідно враховувати базисні умови поставки, які використовуються залежно від методу перевезення товару та інших предметів. При розрахунку витрат на транспортування до кордону України, якщо вони відповідно до умов поставки не були включені до вартості товару при поставці на безкоштовній основі чи за допомогою транспортних засобів покупця, для розрахунку транспортних витрат повинні використовуватися дані бухгалтерського обліку про калькуляцію транспортних витрат з включенням усіх необхідних статей чи елементів витрат. Якщо декларація заповнюється на товари кількох видів, то затрати на транспортування розподіляються між товарами різних найменувань пропорційно їх вазі. У тому разі, якщо бухгалтерські дані про витрати на перевезення даним видом транспорту відсутні, в митну вартість включається сума, розрахована, виходячи з діючих на момент транспортування вантажу тарифів на перевезення відповідним видом транспорту.
Якщо за умовами поставки у вартість товару декларантом включені затрати на транспортування після перетину митного кордону України, при визначенні митної вартості вони можуть бути виключені.
У разі явної невідповідності заявленої митної вартості товарів та інших предметів або в разі неможливості перевірки її нарахування митні органи України визначають митну вартість послідовно, на основі ціни на ідентичні товари та інші предмети, яка діє у провідних країнах-експортерах указаних товарів та інших предметів.
При визначенні митної вартості іноземна валюта перераховується у валюту України за курсом Національного банку України, застосовуваного для розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, на день надання митної декларації.
При здійсненні експортно-імпортної операції потрібне документальне засвідчення ціни товару. Митна вартість визначається на базі документів, які надаються декларантом:
1) комерційний рахунок;
2) рахунок проформа;
3) консульська фактура.
Комерційний рахунок — це основний розрахунковий документ, що містить вимоги продавця до покупця. В ньому зазначають суму за поставлений товар. Види комерційних рахунків:
а) рахунок-фактура,
б) рахунок-специфікація.
Виписується у разі, коли товар складається з кількох деталей і вартість кожної деталі вказується окремо.
Рахунок проформа — це документ, що містить відомості про ціну товару, але не є розрахунковим документом, оскільки не містить вимоги щодо сплати зазначеної в ньому суми.
Консульська фактура — документ, який експортер надає в дипломатичне представництво країни-імпортера для засвідчення вартості товару. При ввезенні товару необхідно надати контракт між імпортером та експортером. Якщо в цьому контракті не фіксується ціна, то використовуються цінові застереження:
1) hausse — збільшення ринкової ціни призводить до збільшення контрактної ціни;
2) baisse — зменшення ринкової ціни призводить до зменшення контрактної ціни;
3) hausse-baisse — зміни контрактної ціни відбуваються залежно від змін ринкової ціни.
У разі, коли у контракті передбачено надання знижок, митна вартість зменшується на суму знижок.
Документи, які надаються для проведення вартісної оцінки до відділу тарифів і вартості:
• копія вантажної митної декларації;
• документи, що надаються для митного оформлення;
технічна документація;
• висновок товарної експертизи;
• прайс-листи виробника чи продавця товару.
Існують такі випадки виникнення спірних питань щодо визначення митної вартості:
• відсутність документів, на підставі яких визначається митна вартість;
• неможливість прийняття рішення начальником оперативного підрозділу митниці щодо визначення митної вартості на підставі наданих документів;
• виникнення в інспектора, що здійснює митне оформлення, сумнівів щодо правильності заявленої ціни товару.
Випадки, в яких звертаються до експертної організації при визначенні митної вартості:
1) недостатня кількість або сумнівна якість цінової інформації, наданої суб'єктом ЗЕД;
2) відсутність у базі цінової інформації митниці або відділу тарифів і вартості подібних чи ідентичних товарів.
Таким чином, при виникненні спірних питань щодо визначення митної вартості, їх опрацьовують митні органи. Процедура опрацювання спірних питань у митних органах така:
1. Митну вартість товару перевіряє митний інспектор, що здійснює митне оформлення. Якщо він погоджується з нею, то перевірка закінчується. Якщо ні, то відбуваються другий і третій етапи перевірки.
2. Митну вартість товару визначає відділ тарифів і вартості митниці.
3. Митну вартість товару визначає відділ тарифів і вартості регіональної митниці.
У разі, коли митна вартість визначається без експертних організацій, то відділ тарифів та вартості зобов'язаний надати відповідь протягом 7 календарних днів, а у випадку, коли необхідна цінова експертиза інших організацій — протягом 15 календарних днів.
Використана література: Дудчак В.І. Митна справа. / В.І. Дудчак, О.В. Мартинюк. — 2002. — 100 с.: іл.