Савельєв Є.В. Міжнародна економіка: теорія міжнародної торгівлі і фінансів (2001)
3. Умови торгівлі при різних співвідношеннях попиту
1. Основна Ідея. Формування основ для вигідної торгівлі двох країн не обмежується різницею
виробничих можливостей. На товарні ціни може суттєво впливати також попит. Тому варто очікувати, що однією з підстав для міжнародної торгівлі є різні співвідношення попиту в обох країнах. Якщо Батьківщина в ситуації автаркії має незначний попит на певний товар, то ціна цього товару порівняно із Закордоном нижча. Малий попит є основою цінових переваг.
Приклади впливу попиту на ціни у міжнародній торгівлі можна спостерігати в будь-якій країні. Цікавий приклад розглядають Ф. Р. Рут і А. С. Філіпенко. У їхньому матеріалі США і Франція мають однакову криву виробничих можливостей, але американські споживачі надають перевагу великій кількості яловичини і невеликій кількості вина, тоді як французькі споживачі - навпаки. Це створює основу для вигідної торгівлі, за якої США експортували б вино й імпортували яловичину.
Важливе значення у вивченні умов торгівлі, пов'язаних з попитом, відіграють криві байдужості, які спочатку використовували тільки для характеристики системи смаків та уподобань окремих споживачів. Але в макроекономічному аналізі їх застосовують як групові або суспільні криві байдужості (community indifference curve), що відображають смаки й уподобання населення країни в агрегованій (узагальненій) формі. Вони нічим не відрізняються від індивідуальних кривих байдужості, та застосовувати їх треба обережно, оскільки суспільні криві байдужості не показують розподілу доходів, а цей фактор надзвичайно важливий при аналізі агрегованого попиту.
2. Припущення 1 щодо ідентичності виробничої функції у певному секторі обох країн.
Виробнича функція сектора і є ідентичною в обох країнах. Це означає, що F. = F*. Однак між секторними виробничими функціями існує різниця, тобто F1= Fr
Припущення 2 щодо ідентичності забезпеченості факторами. Приймають умову, що забезпеченість факторами є ідентичною в обох країнах. Таке припущення роблять, незважаючи на те, що на практиці воно малоймовірне. Воно необхідне для абстрагування від інших умов, щоб довести необхідність враховування попиту в будь-якому повному викладі теорії порівняльної переваги.
3. Вплив попиту. З цих припущень бачимо, що крива ефективності, як і крива трансформації, є ідентичною для обох країн. Виходячи з 4.6, умову 3.2 можна сформулювати так
При ідентичних трансформаційних кривих умова tgа < tgа* виконується тоді, коли tgв < tgв* (рисунок 4.9), або коли за умов автаркії з боку попиту діє закономірність:
при чому Сг С* - спожиті обсяги товару 1, а С1 С2* - спожиті обсяги товару 2 на Батьківщині й у Закордоні відповідно.
Товар 1 при ідентичних кривих трансформації є дешевшим у країні І, тоді як попит на цей товар у вихідному стані порівяяно менший.
4. Процеси пристосування. На рисунку 4.10 точкою D позначено обсяги виробництва товарів на Батьківщині в умовах автаркії; tgа - це співвідношення цін р/р2 при автаркії. У результаті міжнародної торгівлі співвідношення цін на Батьківщині зростає, а разом з цим і виробництво експортного товару 1. Точка виробництва пересувається до D'. Збільшене цінове співвідношення (пряма 77) характеризує можливість обміну. У- точка споживання після початку торгівлі, D'X - обсяг імпорту, XY - обсяг експорту країни.
виробничих можливостей. На товарні ціни може суттєво впливати також попит. Тому варто очікувати, що однією з підстав для міжнародної торгівлі є різні співвідношення попиту в обох країнах. Якщо Батьківщина в ситуації автаркії має незначний попит на певний товар, то ціна цього товару порівняно із Закордоном нижча. Малий попит є основою цінових переваг.
Приклади впливу попиту на ціни у міжнародній торгівлі можна спостерігати в будь-якій країні. Цікавий приклад розглядають Ф. Р. Рут і А. С. Філіпенко. У їхньому матеріалі США і Франція мають однакову криву виробничих можливостей, але американські споживачі надають перевагу великій кількості яловичини і невеликій кількості вина, тоді як французькі споживачі - навпаки. Це створює основу для вигідної торгівлі, за якої США експортували б вино й імпортували яловичину.
Важливе значення у вивченні умов торгівлі, пов'язаних з попитом, відіграють криві байдужості, які спочатку використовували тільки для характеристики системи смаків та уподобань окремих споживачів. Але в макроекономічному аналізі їх застосовують як групові або суспільні криві байдужості (community indifference curve), що відображають смаки й уподобання населення країни в агрегованій (узагальненій) формі. Вони нічим не відрізняються від індивідуальних кривих байдужості, та застосовувати їх треба обережно, оскільки суспільні криві байдужості не показують розподілу доходів, а цей фактор надзвичайно важливий при аналізі агрегованого попиту.
2. Припущення 1 щодо ідентичності виробничої функції у певному секторі обох країн.
Виробнича функція сектора і є ідентичною в обох країнах. Це означає, що F. = F*. Однак між секторними виробничими функціями існує різниця, тобто F1= Fr
Припущення 2 щодо ідентичності забезпеченості факторами. Приймають умову, що забезпеченість факторами є ідентичною в обох країнах. Таке припущення роблять, незважаючи на те, що на практиці воно малоймовірне. Воно необхідне для абстрагування від інших умов, щоб довести необхідність враховування попиту в будь-якому повному викладі теорії порівняльної переваги.
3. Вплив попиту. З цих припущень бачимо, що крива ефективності, як і крива трансформації, є ідентичною для обох країн. Виходячи з 4.6, умову 3.2 можна сформулювати так
при чому Сг С* - спожиті обсяги товару 1, а С1 С2* - спожиті обсяги товару 2 на Батьківщині й у Закордоні відповідно.
Товар 1 при ідентичних кривих трансформації є дешевшим у країні І, тоді як попит на цей товар у вихідному стані порівяяно менший.
4. Процеси пристосування. На рисунку 4.10 точкою D позначено обсяги виробництва товарів на Батьківщині в умовах автаркії; tgа - це співвідношення цін р/р2 при автаркії. У результаті міжнародної торгівлі співвідношення цін на Батьківщині зростає, а разом з цим і виробництво експортного товару 1. Точка виробництва пересувається до D'. Збільшене цінове співвідношення (пряма 77) характеризує можливість обміну. У- точка споживання після початку торгівлі, D'X - обсяг імпорту, XY - обсяг експорту країни.
