Савельєв Є.В. Міжнародна економіка: теорія міжнародної торгівлі і фінансів (2001)
4. Зміни валютного курсу і сальдо поточного рахунку платіжного балансу
1. Нормальна реакція. Через помітний надлишок валютного балансу німецька марка в Бреттон-Вудській системі неодноразово ревальвувала. Ревальвація становила в 1961 році 5%, у 1969 - 9,3%, в 1971 - 13,6%, у 1973 - 3%. Метою даного процесу було зменшення надлишку валютного балансу, причому німецький експорт завдяки ревальвації зріс у ціні, а імпорт подешевшав. З 1973 року валютні курси визначалися переважно на основі попиту і пропозиції на валюту. До 1980 року DM дорожчала щодо $, до 1985 - спадала, з 1985 року DM подорожчала знову. Якщо ревальвація здійснюється у результаті політичних рішень або дії ринкового механізму, то очікують зменшення надлишку поточного рахунку платіжного балансу. Тоді говорять про нормальну реакцію, тобто dZL/dw > 0: при ревальвації (dw < 0) сальдо поточного рахунку платіжного балансу зменшується (dZl < 0), а при девальвації {dw > 0) - зростає (dZL > 0).
Далі розглянемо, за яких умов відбувається нормальна реакція поточного рахунку платіжного балансу на зміни валютного курсу. Зміни валютного курсу можуть визначатися або економічною політикою (системою твердих валютних курсів), або на валютному ринку (системою гнучких валютних курсів).
2. Ринок експортного товару Батьківщини і вплив ревальвації на нього. Вплив ревальвації на експортний ринок можна пояснити таким чином. Припустимо, що пляшка горілки «Тернопільська» коштує 10 UAH. При ціні $5 попит американців дорівнює 1 пляшці. Іншими словами, якщо валютний курс у вихідній ситуації становить 2:1 (курс гривні дорівнює $0,5), то американці купують 1 пляшку за 10 UAH. Якщо курс спадає до 1,5:1 (UAH дорожчає), то він стає рівним $0,6666, американці мусять витратити за 1 пляшку (10 UAH) $6,66. Обсяг попиту на горілку «Тернопільська» зменшується. Крива попиту на експорт Е* зміщується вліво (квадрант І на рис. 17.5).
3. Графічна інтерпретація ринку експортного товару Батьківщини в умовах ревальвації. На рисунку 17.5 зображено зміщення кривої попиту на експорт. Криві надлишкового попиту Батьківщини та Закордону - це кількісні реакції покупців і продавців на відповідні ціни на Батьківщині.
Розглянемо спочатку експортний ринок. У квадранті І рис. 17.5 представлено функцію пропозиції експорту Батьківщини —Е,1 Функція надлишкової пропозиції Батьківщини (функція пропозиції експорту) Визначена залежно від ціни на Батьківщині (р), а кількісні реакції іноземних покупців подані залежно від цін в іноземній валюті (р*). У квадранті IV крива надлишкового попиту Закордону представлена як функція від ціни у Закордоні (р*).
Оскільки сальдо поточного рахунку платіжного балансу повинно бути вираженим в UAH, то криву надлишкового попиту Закордону необхідно розглядати як функцію ціни pt в українських гривнях. Квадрант III служить для перерахунку зарубіжних цін р* у вітчизняні ціни рр причому tg ОС = р/ р*= w - це валютний курс w (UAH/$). Квадрант II уможливлює перенесення цін Батьківщини з горизонтальної на вертикальну вісь. Тоді квадрант І містить підпорядкування обсягів надлишкового попиту Закордону (Е*) цінам у валюті Батьківщини.
Припустимо, UAH дорожчає, і її валютний курс спадає з w до w'. Функція надлишкового попиту Закордону в квадранті IV на рисунку 17.5 (залежність надлишкових обсягів від цін у Закордоні) не зазнає ніякого впливу від цієї зміни.
Зниження валютного курсу змінює tg СС в квадранті III. Нехай нижчий валютний курс (ревальвація) характеризується tg а'. Крива надлишкового попиту Закордону на товар 1 зміщується вліво. Вартість експорту зменшується з ODFG до OHIJ.
4. Ринок імпортного товару Батьківщини. Про ринок імпорту можна сказати наступне.
Американці пропонують у вихідній ситуації 1 пару жіночих туфель за $ 100 (курс гривні дорівнює $0,5). При валютному курсі 2:1 одну пару пропонують за ціною 200 UAH. Якщо валютний курс спадає до 1,5:1 (курс UAH стає 0,6666), американці пропонують одну пару і надалі за $100. Але співвідношення «200 UAH за одну пару» при новому валютному курсі вже не діє. 200 UAH відповідають $133,33 (0,6666x200). При цій ціні американці пропонують більший обсяг товару. Крива пропозиції імпортного товару - Е* зміщується вправо.
5. Графічна інтерпретація ринку імпортного товару Батьківщини. Зміщення функції пропозиції імпорту показано на рисунку 17.6, де представлені криві надлишкового попиту Батьківщини і Закордону на товар 2, який, згідно з припущенням, експортує Закордон.
На рисунку 17.6 у квадранті IV зображено функцію надлишкового попиту Закордону (-E2) залежно від цін у Закордоні (р2). При валютному курсі w = tg a функція пропозиції - E2' розміщена у І квадранті. Внаслідок ревальвації валютний курс спадає. Через низький валютний курс функція пропозиції Закордону зміщується у квадранті І вправо. При заданій функції попиту на імпорт на Батьківщині (E) пропозиція імпорту зростає. Ціна імпортного товару спадає, а обсяг зростає, тобто неможливо зробити однозначний висновок про зміни вартості імпорту без алгебраїчного аналізу.
Порівнявши рисунки 17.5 і 17.6, можна констатувати, що при ревальвації криві попиту на експорт та пропозиції імпорту зміщуються вниз (якщо ціни виражені у валюті Батьківщини). При девальвації обидві криві зміщуються вгору.
6. Умова Робінсона. Ми знову повертаємося до мікроекономічної моделі двох секторів, що розглянута у темі 10:
Et(Pi) + е;(р;) = о;
р. - wp* = 0; (17.4)
р,Е1(рІ)+р2Е2(р2) + Я- = 0.
Перше із системи рівнянь 17.4 відображає умову рівноваги на товарному ринку; друге - перерахунок товарних цін у різних валютах через валютний курс; третє - визначення сальдо балансу поточних операцій.
Наш аналіз у даному випадку є також спрощеним (частковий аналіз). Обсяги надлишкового попиту не залежать від національного доходу, а також від відносних товарних цін. Тобто, зв'язки перехресних цін проігноровані. Крім цього, і надалі передбачено, що Батьківщина експортує товар 1, а товар 2 імпортує.
Система рівнянь 17.4 містить п'ять рівнянь і шість змінних - рР р2, р/, р2*, w, ZL. .Якщо w задана екзогенно, і її змінюють за параметрами як економіко-політичну інструментарну змінну (Національний банк), то можна визначити, як змінюється сальдо балансу поточних операцій під впливом валютного курсу. Ендогенними змінними є
РР Р2> Рі' Рг і ZL-
Рівняння 17.5 - умова Робінсона для нормальної реакції балансу поточних операцій на зміну валютного курсу. Якщо UAH дорожчає (dw < 0), то сальдо балансу поточних операцій зменшується (dZL< 0), коли виконується рівняння 17.5.
7. Інтерпретація рівняння Робінсона як визначення загально діючих коефіцієнтів еластичності для обсягу експорту та імпорту. в рівнянні 17.4' перша частка у правій частині показує, як змінюється вартість експорту, а друга частка - як змінюється вартість імпорту в результаті зміни валютного курсу.
Якщо розглянути (як переважно на рисунках) лише ринок експорту Батьківщини, то завдяки тому, що Xs > 0, еу > 0 та г\* < 0, отримуємо:
причому знак рівності правильний лише тоді, коли n* = 0. Отже, вартість експорту реагує завжди нормально аж до цього особливого випадку, коли Ц* = 0, тому при ревальвації (dw < 0) вартість експорту спадає (dX < 0). Це підтверджує аналіз на рис.
17.7а.
Якщо на противагу цьому розглядати ізольовано лише ринок імпорту, то отримуємо:
Отже, баланс поточних операцій реагує нормально на зміни валютного курсу, тобто вартість імпорту збільшується (dIm>0), коли n2 < -1 або Іn2І > 1, тобто якщо цінова еластичність попиту на імпорт країни за модулем більша від одиниці (еластичний попит на імпорт). Оскільки dX/dw > 0, то ІnІ>^ достатнє для нормальної реакції балансу поточних операцій. На рисунку 17.76 так є для області ОР кривої вартості імпорту OPR. Слід зважити на те, що:
Твердження: При еластичному попиті Батьківщини на імпорт баланс поточних операцій нормально реагує на зміни валютного курсу. З іншого боку, при незмінній ціновій еластичності попиту на імпорт та ревальвації вартість імпорту спадає (dim < 0). Тоді вартість експорту, яка зменшилася при ревальвації, може бути не компенсована зменшеною вартістю імпорту. Сальдо балансу поточних операцій може зрости, і ревальвація не приведе до бажаних результатів. Аналогічні відхилення від очікуваних результатів можна спостерігати при нееластичному попиті на імпорт Батьківщини і девальвації. Вартість імпорту може зростати більшою мірою, ніж зросте вартість експорту. Сальдо балансу поточних операцій може зменшуватися, і девальвація не приведе до бажаних результатів.
8. Умова Маршалла — Лернера. У рівнянні 17.5 ліва частина завжди додатна, бо еластичності пропозиції єг
Далі розглянемо, за яких умов відбувається нормальна реакція поточного рахунку платіжного балансу на зміни валютного курсу. Зміни валютного курсу можуть визначатися або економічною політикою (системою твердих валютних курсів), або на валютному ринку (системою гнучких валютних курсів).
2. Ринок експортного товару Батьківщини і вплив ревальвації на нього. Вплив ревальвації на експортний ринок можна пояснити таким чином. Припустимо, що пляшка горілки «Тернопільська» коштує 10 UAH. При ціні $5 попит американців дорівнює 1 пляшці. Іншими словами, якщо валютний курс у вихідній ситуації становить 2:1 (курс гривні дорівнює $0,5), то американці купують 1 пляшку за 10 UAH. Якщо курс спадає до 1,5:1 (UAH дорожчає), то він стає рівним $0,6666, американці мусять витратити за 1 пляшку (10 UAH) $6,66. Обсяг попиту на горілку «Тернопільська» зменшується. Крива попиту на експорт Е* зміщується вліво (квадрант І на рис. 17.5).
3. Графічна інтерпретація ринку експортного товару Батьківщини в умовах ревальвації. На рисунку 17.5 зображено зміщення кривої попиту на експорт. Криві надлишкового попиту Батьківщини та Закордону - це кількісні реакції покупців і продавців на відповідні ціни на Батьківщині.
Розглянемо спочатку експортний ринок. У квадранті І рис. 17.5 представлено функцію пропозиції експорту Батьківщини —Е,1 Функція надлишкової пропозиції Батьківщини (функція пропозиції експорту) Визначена залежно від ціни на Батьківщині (р), а кількісні реакції іноземних покупців подані залежно від цін в іноземній валюті (р*). У квадранті IV крива надлишкового попиту Закордону представлена як функція від ціни у Закордоні (р*).
Оскільки сальдо поточного рахунку платіжного балансу повинно бути вираженим в UAH, то криву надлишкового попиту Закордону необхідно розглядати як функцію ціни pt в українських гривнях. Квадрант III служить для перерахунку зарубіжних цін р* у вітчизняні ціни рр причому tg ОС = р/ р*= w - це валютний курс w (UAH/$). Квадрант II уможливлює перенесення цін Батьківщини з горизонтальної на вертикальну вісь. Тоді квадрант І містить підпорядкування обсягів надлишкового попиту Закордону (Е*) цінам у валюті Батьківщини.
Припустимо, UAH дорожчає, і її валютний курс спадає з w до w'. Функція надлишкового попиту Закордону в квадранті IV на рисунку 17.5 (залежність надлишкових обсягів від цін у Закордоні) не зазнає ніякого впливу від цієї зміни.
Зниження валютного курсу змінює tg СС в квадранті III. Нехай нижчий валютний курс (ревальвація) характеризується tg а'. Крива надлишкового попиту Закордону на товар 1 зміщується вліво. Вартість експорту зменшується з ODFG до OHIJ.
Американці пропонують у вихідній ситуації 1 пару жіночих туфель за $ 100 (курс гривні дорівнює $0,5). При валютному курсі 2:1 одну пару пропонують за ціною 200 UAH. Якщо валютний курс спадає до 1,5:1 (курс UAH стає 0,6666), американці пропонують одну пару і надалі за $100. Але співвідношення «200 UAH за одну пару» при новому валютному курсі вже не діє. 200 UAH відповідають $133,33 (0,6666x200). При цій ціні американці пропонують більший обсяг товару. Крива пропозиції імпортного товару - Е* зміщується вправо.
5. Графічна інтерпретація ринку імпортного товару Батьківщини. Зміщення функції пропозиції імпорту показано на рисунку 17.6, де представлені криві надлишкового попиту Батьківщини і Закордону на товар 2, який, згідно з припущенням, експортує Закордон.
На рисунку 17.6 у квадранті IV зображено функцію надлишкового попиту Закордону (-E2) залежно від цін у Закордоні (р2). При валютному курсі w = tg a функція пропозиції - E2' розміщена у І квадранті. Внаслідок ревальвації валютний курс спадає. Через низький валютний курс функція пропозиції Закордону зміщується у квадранті І вправо. При заданій функції попиту на імпорт на Батьківщині (E) пропозиція імпорту зростає. Ціна імпортного товару спадає, а обсяг зростає, тобто неможливо зробити однозначний висновок про зміни вартості імпорту без алгебраїчного аналізу.
Порівнявши рисунки 17.5 і 17.6, можна констатувати, що при ревальвації криві попиту на експорт та пропозиції імпорту зміщуються вниз (якщо ціни виражені у валюті Батьківщини). При девальвації обидві криві зміщуються вгору.
6. Умова Робінсона. Ми знову повертаємося до мікроекономічної моделі двох секторів, що розглянута у темі 10:
Et(Pi) + е;(р;) = о;
р. - wp* = 0; (17.4)
р,Е1(рІ)+р2Е2(р2) + Я- = 0.
Перше із системи рівнянь 17.4 відображає умову рівноваги на товарному ринку; друге - перерахунок товарних цін у різних валютах через валютний курс; третє - визначення сальдо балансу поточних операцій.
Наш аналіз у даному випадку є також спрощеним (частковий аналіз). Обсяги надлишкового попиту не залежать від національного доходу, а також від відносних товарних цін. Тобто, зв'язки перехресних цін проігноровані. Крім цього, і надалі передбачено, що Батьківщина експортує товар 1, а товар 2 імпортує.
Система рівнянь 17.4 містить п'ять рівнянь і шість змінних - рР р2, р/, р2*, w, ZL. .Якщо w задана екзогенно, і її змінюють за параметрами як економіко-політичну інструментарну змінну (Національний банк), то можна визначити, як змінюється сальдо балансу поточних операцій під впливом валютного курсу. Ендогенними змінними є
РР Р2> Рі' Рг і ZL-
7. Інтерпретація рівняння Робінсона як визначення загально діючих коефіцієнтів еластичності для обсягу експорту та імпорту. в рівнянні 17.4' перша частка у правій частині показує, як змінюється вартість експорту, а друга частка - як змінюється вартість імпорту в результаті зміни валютного курсу.
Якщо розглянути (як переважно на рисунках) лише ринок експорту Батьківщини, то завдяки тому, що Xs > 0, еу > 0 та г\* < 0, отримуємо:
причому знак рівності правильний лише тоді, коли n* = 0. Отже, вартість експорту реагує завжди нормально аж до цього особливого випадку, коли Ц* = 0, тому при ревальвації (dw < 0) вартість експорту спадає (dX < 0). Це підтверджує аналіз на рис.
17.7а.
Якщо на противагу цьому розглядати ізольовано лише ринок імпорту, то отримуємо:
Отже, баланс поточних операцій реагує нормально на зміни валютного курсу, тобто вартість імпорту збільшується (dIm>0), коли n2 < -1 або Іn2І > 1, тобто якщо цінова еластичність попиту на імпорт країни за модулем більша від одиниці (еластичний попит на імпорт). Оскільки dX/dw > 0, то ІnІ>^ достатнє для нормальної реакції балансу поточних операцій. На рисунку 17.76 так є для області ОР кривої вартості імпорту OPR. Слід зважити на те, що:
Твердження: При еластичному попиті Батьківщини на імпорт баланс поточних операцій нормально реагує на зміни валютного курсу. З іншого боку, при незмінній ціновій еластичності попиту на імпорт та ревальвації вартість імпорту спадає (dim < 0). Тоді вартість експорту, яка зменшилася при ревальвації, може бути не компенсована зменшеною вартістю імпорту. Сальдо балансу поточних операцій може зрости, і ревальвація не приведе до бажаних результатів. Аналогічні відхилення від очікуваних результатів можна спостерігати при нееластичному попиті на імпорт Батьківщини і девальвації. Вартість імпорту може зростати більшою мірою, ніж зросте вартість експорту. Сальдо балансу поточних операцій може зменшуватися, і девальвація не приведе до бажаних результатів.
8. Умова Маршалла — Лернера. У рівнянні 17.5 ліва частина завжди додатна, бо еластичності пропозиції єг
