Каленський М.М. Митний контроль та митне оформлення (2002)
Мета сертифікації товарів. Пропуск на територію України товарів (продукції), що підлягають сертифікації
Сертифікація — це один із діючих засобів нетарифного регулювання імпорту, який широко використовується в Україні і для припинення та зменшення імпорту неякісних та шкідливих | товарів.
Запровадження сертифікації в Україні спрямовано на захист інтересів споживачів товарів стосовно якості та безпеки імпортованої продукції для життя, здоров'я і майна громадян; охорону навколишнього середовища; забезпечення ввезення тільки тих товарів, які за своїми характеристиками відповідають встановленим в Україні нормам та правилам Державного стандарту України.
Документами, що свідчать про якість увезених товарів в Україну, є сертифікат відповідності або свідоцтво про визнання іноземного сертифіката, які видаються Комітетом України зі стандартизації метрології та сертифікації, або уповноваженим (акредитованим) ним органом.
Основними законодавчими та державними документами, які регулюють обов'язкову сертифікацію імпортних товарів, є Дек-Кабінету Міністрів України від 11.06.93 р. № 46-93 "Про стандартизацію та сертифікацію", Закон України від 17.07.97 р. № 468/97-ВР "Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції", Закон України від 23.12.97 р. № 771/97-ВР "Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини", Постанова Кабінету Міністрів України від 04.11.97 р. N° 1211 "Про затвердження порядку митного оформлення імпортних товарів (продукції), що підлягають обов'язковій сертифікації в Україні" та ряд наказів Державного комітету України зі стандартизації, метрології та сертифікації, якими затверджено переліки товарів (продукції), що підлягають обов'язковій сертифікації при їх ввезенні на митну територію України.
Розглянемо суттєві вимоги цих документів, що впливають на проведення процедури митного оформлення.
1. Декрет Кабінету Міністрів України від 11.06.93 р. № 46-93 "Про стандартизацію та сертифікацію", вимоги якого поширюються на юридичних осіб (незалежно від форм власності та форм діяльності), що діють на території України, а також на громадян — суб'єктів підприємницької діяльності, є основним документом, яким визначено правові та економічні основи систем стандартизації та сертифікації, організаційні форми їх функціонування на території України, види сертифікації (обов'язкова та добровільна) та перелік документів, надання яких митним органам свідчить про відповідність характеристик ввезеного товару встановленим нормам Державного стандарту України.
Статтею 18 Декрету встановлено, що відповідність продукції (товару), яка ввозиться і реалізується на території України, обов’язковим вимогам норм і стандартів, які діють в Україні, має підтверджуватися сертифікатом відповідності або свідоцтвом про визнання іноземного сертифіката, виданим або визнаним Комітетом України зі стандартизації, метрології та сертифікації або уповноваженим ним органом. Видання одного з таких документів супроводжується включенням сертифікованої продукції до Єдиного реєстру сертифікованої в Україні продукції.
2. Закон України від 17.07.97 р. № 468/97-ВР "Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції" встановлює умови ввезення сільськогосподарської продукції в Україну. При цьому стаття 4 Закону наголошує, що "сільськогосподарська продукція, яка ввозиться на митну територію України підлягає обов'язковій сертифікації, санітарно-епідеміологічному радіологічному, а в разі ввезення товарів першої та другої групи Товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності —. ветеринарному контролю. При цьому іноземні сертифікати беруться до уваги виключно у випадках, коли взаємне визнання таких сертифікатів передбачено нормами відповідних міжнародних договорів. Підставою для перевезення через митний кордон України продукції 1—24-ї груп Товарної номенклатури є сертифікат відповідності, виданий уповноваженим органом, або свідоцтво про визнання іноземного сертифіката".
3. Закон України від 23.12.97 р. № 771/97-ВР "Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини" встановлює умови ввезення в Україну продовольчої сировини, харчових продуктів і супутніх матеріалів та умови митного оформлення таких товарів для вільного використання на території України. Відповідно до статті 5 Закону України від 23.12.97 р. № 771/97-ВР "Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини" "будь який харчовий продукт (крім виготовленого для особистого споживання), продовольча сировина і супутні матеріали не можуть бути ввезені без документального підтвердження їх якості та безпеки". Документами, що підтверджують якість і безпеку харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів, є:
— сертифікат відповідності;
— державний реєстр або висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи;
— ветеринарний дозвіл для харчових продуктів та продовольчої сировини тваринного походження;
— карантинний дозвіл для продукції рослинного походження. Митне оформлення таких товарів для вільного використання на території України, згідно зі статтею 17, дозволяється лише за наявності:
— сертифіката відповідності, виданого уповноваженим органом, або свідоцтва про визнання в Україні іноземного сертифіката, виданого в державній системі сертифікації органом, уповноваженим Державним комітетом України зі стандартизації, метрології та сертифікації;
- ветеринарного дозволу на харчові продукти і сировину тваринного походження;
- карантинного дозволу на харчові продукти і сировину рослинного походження;
— маркування харчових продуктів і продовольчої сировини згідно із законодавством України.
Таким чином Закон України від 23.12.97 р. № 771/97-ВР "Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини" доповнює і конкретизує деякі положення Закону України від 17.07.97 р. № 468/97- ВР "Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції" стосовно ввезення в Україну харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів, а також встановлює правові заходи забезпечення якості та безпеки таких товарів.
4. Постанова Кабінету Міністрів України від 04.11.97 р. № 1211 "Про затвердження порядку митного оформлення імпортних товарів (продукції), що підлягають обов'язковій сертифікації в Україні" встановлює умови та механізм оформлення імпортних товарів (продукції), що підлягають обов'язковій сертифікації в Україні і ввозяться суб'єктами господарської діяльності з метою їх продажу або обміну.
Відповідно до затвердженого Порядку обов'язковій сертифікації в Україні не підлягають товари, що ввозяться:
— як подарунки;
— у режимі тимчасового ввезення;
— як гуманітарна і технічна допомога;
— як інвестиції у статутний фонд учасників господарської діяльності або на підставі договорів про спільну інвестиційну діяльність;
— для проведення виставок;
— у режимі реімпорту;
— на митні ліцензійні склади;
— у режимі імпорту для подальшого реекспорту в порядку, затвердженому Держмитслужбою.
Підставою для митного оформлення товарів (продукції) у вільне використання на території України є надання митному органу:
— сертифіката відповідності товару (продукції) або його копії, виданих Держстандартом або уповноваженим ним органом сертифікації;
— свідоцтва про визнання іноземного сертифіката або його копії, виданих Держстандартом або уповноваженим ним органом сертифікації.
Якщо узагальнити вимоги цих документів, то можна зробити висновок, що підставою для пропуску через митний кордон України харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів є наявність сертифіката відповідності. У разі ввезення інших видів сільськогосподарської продукції, замість сертифіката відповідності допускається наявність свідоцтва про визнання іноземного сертифіката. Крім обов'язкової сертифікації сільськогосподарська продукція, в тому числі харчові продукти, продовольча сировина і супутні матеріали, підлягає іншим видам контролю державних органів: санітарно-епідеміологічному, радіологічному, ветеринарному тощо. Такий контроль проводиться уповноваженими державними органами, як під час перетину митного кордону у прикордонній митниці, так і при митному оформленні ввезеного вантажу у вільне використовування на території України, і не звільняє зазначені товари (продукцію) від проведення сертифікації.
Товари 25—97-ї груп згідно з Товарною номенклатурою безперешкодно пропускаються через пункт пропуску прикордонної митниці, але підставою для їх митного оформлення у вільне використання є подання до митного органу сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання іноземного сертифіката, виданого уповноваженим органом сертифікації, та наявність продукції у Єдиному реєстрі сертифікованої в Україні продукції.
Таким чином, якщо імпортний товар підлягає обов'язковій сертифікації, підставою для проведення його митного оформлення є надання до митниці сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання іноземного сертифіката. При цьому, сертифікат відповідності видається на імпортовані товари у разі проведення випробування органами Держстандарту, свідоцтво про визнання — за умови визнання іноземного сертифіката, який надійшов в Україну разом з імпортованою партією товару.
Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності при укладанні зовнішньоекономічних контрактів на імпорт товарів (продукції) повинні обговорювати умови, на підставі яких буде здійснюватися сертифікація цих вантажів в Україні. При цьому, залежно від домовленості контрагентів угоди, кожна партія імпортних товарів може або супроводжуватись документами, що підтверджують проведення сертифікації у країні товаровиробника, або документами якості товаровиробника, або надходити без документів, які підтверджують якість чи характеристики товару. Залежно від домовленості сторін угоди можливі такі варіанти митного оформлення або створення умов для проведення сертифікації:
__випуск у вільний обіг товарів, які супроводжуються сертифікатом відповідності;
— випуск у вільний обіг товарів з попереднім розміщенням їх на митні ліцензійні склади;
— випуск у вільний обіг товарів з попереднім розміщенням їх на відповідальне зберігання підприємства.
Використана література: Каленський, М.М. Митний контроль та митне оформлення: Нач.посіб. / За ред. М.М.Кленського, П.В.Пашка. - К.: Т-во ’Знання’, КОО, 2002. - 284 с. - (Митна справа в Україні). / М.М. Каленський, П.В. Пашко. — 2002. — іл.
Запровадження сертифікації в Україні спрямовано на захист інтересів споживачів товарів стосовно якості та безпеки імпортованої продукції для життя, здоров'я і майна громадян; охорону навколишнього середовища; забезпечення ввезення тільки тих товарів, які за своїми характеристиками відповідають встановленим в Україні нормам та правилам Державного стандарту України.
Документами, що свідчать про якість увезених товарів в Україну, є сертифікат відповідності або свідоцтво про визнання іноземного сертифіката, які видаються Комітетом України зі стандартизації метрології та сертифікації, або уповноваженим (акредитованим) ним органом.
Основними законодавчими та державними документами, які регулюють обов'язкову сертифікацію імпортних товарів, є Дек-Кабінету Міністрів України від 11.06.93 р. № 46-93 "Про стандартизацію та сертифікацію", Закон України від 17.07.97 р. № 468/97-ВР "Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції", Закон України від 23.12.97 р. № 771/97-ВР "Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини", Постанова Кабінету Міністрів України від 04.11.97 р. N° 1211 "Про затвердження порядку митного оформлення імпортних товарів (продукції), що підлягають обов'язковій сертифікації в Україні" та ряд наказів Державного комітету України зі стандартизації, метрології та сертифікації, якими затверджено переліки товарів (продукції), що підлягають обов'язковій сертифікації при їх ввезенні на митну територію України.
Розглянемо суттєві вимоги цих документів, що впливають на проведення процедури митного оформлення.
1. Декрет Кабінету Міністрів України від 11.06.93 р. № 46-93 "Про стандартизацію та сертифікацію", вимоги якого поширюються на юридичних осіб (незалежно від форм власності та форм діяльності), що діють на території України, а також на громадян — суб'єктів підприємницької діяльності, є основним документом, яким визначено правові та економічні основи систем стандартизації та сертифікації, організаційні форми їх функціонування на території України, види сертифікації (обов'язкова та добровільна) та перелік документів, надання яких митним органам свідчить про відповідність характеристик ввезеного товару встановленим нормам Державного стандарту України.
Статтею 18 Декрету встановлено, що відповідність продукції (товару), яка ввозиться і реалізується на території України, обов’язковим вимогам норм і стандартів, які діють в Україні, має підтверджуватися сертифікатом відповідності або свідоцтвом про визнання іноземного сертифіката, виданим або визнаним Комітетом України зі стандартизації, метрології та сертифікації або уповноваженим ним органом. Видання одного з таких документів супроводжується включенням сертифікованої продукції до Єдиного реєстру сертифікованої в Україні продукції.
2. Закон України від 17.07.97 р. № 468/97-ВР "Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції" встановлює умови ввезення сільськогосподарської продукції в Україну. При цьому стаття 4 Закону наголошує, що "сільськогосподарська продукція, яка ввозиться на митну територію України підлягає обов'язковій сертифікації, санітарно-епідеміологічному радіологічному, а в разі ввезення товарів першої та другої групи Товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності —. ветеринарному контролю. При цьому іноземні сертифікати беруться до уваги виключно у випадках, коли взаємне визнання таких сертифікатів передбачено нормами відповідних міжнародних договорів. Підставою для перевезення через митний кордон України продукції 1—24-ї груп Товарної номенклатури є сертифікат відповідності, виданий уповноваженим органом, або свідоцтво про визнання іноземного сертифіката".
3. Закон України від 23.12.97 р. № 771/97-ВР "Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини" встановлює умови ввезення в Україну продовольчої сировини, харчових продуктів і супутніх матеріалів та умови митного оформлення таких товарів для вільного використання на території України. Відповідно до статті 5 Закону України від 23.12.97 р. № 771/97-ВР "Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини" "будь який харчовий продукт (крім виготовленого для особистого споживання), продовольча сировина і супутні матеріали не можуть бути ввезені без документального підтвердження їх якості та безпеки". Документами, що підтверджують якість і безпеку харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів, є:
— сертифікат відповідності;
— ветеринарний дозвіл для харчових продуктів та продовольчої сировини тваринного походження;
— карантинний дозвіл для продукції рослинного походження. Митне оформлення таких товарів для вільного використання на території України, згідно зі статтею 17, дозволяється лише за наявності:
— сертифіката відповідності, виданого уповноваженим органом, або свідоцтва про визнання в Україні іноземного сертифіката, виданого в державній системі сертифікації органом, уповноваженим Державним комітетом України зі стандартизації, метрології та сертифікації;
- ветеринарного дозволу на харчові продукти і сировину тваринного походження;
- карантинного дозволу на харчові продукти і сировину рослинного походження;
— маркування харчових продуктів і продовольчої сировини згідно із законодавством України.
Таким чином Закон України від 23.12.97 р. № 771/97-ВР "Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини" доповнює і конкретизує деякі положення Закону України від 17.07.97 р. № 468/97- ВР "Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції" стосовно ввезення в Україну харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів, а також встановлює правові заходи забезпечення якості та безпеки таких товарів.
4. Постанова Кабінету Міністрів України від 04.11.97 р. № 1211 "Про затвердження порядку митного оформлення імпортних товарів (продукції), що підлягають обов'язковій сертифікації в Україні" встановлює умови та механізм оформлення імпортних товарів (продукції), що підлягають обов'язковій сертифікації в Україні і ввозяться суб'єктами господарської діяльності з метою їх продажу або обміну.
Відповідно до затвердженого Порядку обов'язковій сертифікації в Україні не підлягають товари, що ввозяться:
— як подарунки;
— у режимі тимчасового ввезення;
— як гуманітарна і технічна допомога;
— як інвестиції у статутний фонд учасників господарської діяльності або на підставі договорів про спільну інвестиційну діяльність;
— для проведення виставок;
— на митні ліцензійні склади;
— у режимі імпорту для подальшого реекспорту в порядку, затвердженому Держмитслужбою.
Підставою для митного оформлення товарів (продукції) у вільне використання на території України є надання митному органу:
— сертифіката відповідності товару (продукції) або його копії, виданих Держстандартом або уповноваженим ним органом сертифікації;
— свідоцтва про визнання іноземного сертифіката або його копії, виданих Держстандартом або уповноваженим ним органом сертифікації.
Якщо узагальнити вимоги цих документів, то можна зробити висновок, що підставою для пропуску через митний кордон України харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів є наявність сертифіката відповідності. У разі ввезення інших видів сільськогосподарської продукції, замість сертифіката відповідності допускається наявність свідоцтва про визнання іноземного сертифіката. Крім обов'язкової сертифікації сільськогосподарська продукція, в тому числі харчові продукти, продовольча сировина і супутні матеріали, підлягає іншим видам контролю державних органів: санітарно-епідеміологічному, радіологічному, ветеринарному тощо. Такий контроль проводиться уповноваженими державними органами, як під час перетину митного кордону у прикордонній митниці, так і при митному оформленні ввезеного вантажу у вільне використовування на території України, і не звільняє зазначені товари (продукцію) від проведення сертифікації.
Товари 25—97-ї груп згідно з Товарною номенклатурою безперешкодно пропускаються через пункт пропуску прикордонної митниці, але підставою для їх митного оформлення у вільне використання є подання до митного органу сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання іноземного сертифіката, виданого уповноваженим органом сертифікації, та наявність продукції у Єдиному реєстрі сертифікованої в Україні продукції.
Таким чином, якщо імпортний товар підлягає обов'язковій сертифікації, підставою для проведення його митного оформлення є надання до митниці сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання іноземного сертифіката. При цьому, сертифікат відповідності видається на імпортовані товари у разі проведення випробування органами Держстандарту, свідоцтво про визнання — за умови визнання іноземного сертифіката, який надійшов в Україну разом з імпортованою партією товару.
Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності при укладанні зовнішньоекономічних контрактів на імпорт товарів (продукції) повинні обговорювати умови, на підставі яких буде здійснюватися сертифікація цих вантажів в Україні. При цьому, залежно від домовленості контрагентів угоди, кожна партія імпортних товарів може або супроводжуватись документами, що підтверджують проведення сертифікації у країні товаровиробника, або документами якості товаровиробника, або надходити без документів, які підтверджують якість чи характеристики товару. Залежно від домовленості сторін угоди можливі такі варіанти митного оформлення або створення умов для проведення сертифікації:
__випуск у вільний обіг товарів, які супроводжуються сертифікатом відповідності;
— випуск у вільний обіг товарів з попереднім розміщенням їх на митні ліцензійні склади;
— випуск у вільний обіг товарів з попереднім розміщенням їх на відповідальне зберігання підприємства.
Використана література: Каленський, М.М. Митний контроль та митне оформлення: Нач.посіб. / За ред. М.М.Кленського, П.В.Пашка. - К.: Т-во ’Знання’, КОО, 2002. - 284 с. - (Митна справа в Україні). / М.М. Каленський, П.В. Пашко. — 2002. — іл.
