Каленський М.М. Митний контроль та митне оформлення (2002)
Санітарно-епідеміологічний контроль
Відповідно до Законів України "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення", "Про захист населення від інфекційних хвороб", Постанов Кабінету Міністрів України від 24.04.99 р. № 696 "Про затвердження Правил санітарної охорони території України", від 12.01.2001 р. № 5 "Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 24.04.99 р. № 696", від 22.06.99 р. № 1109 "Про затвердження Положення про державний санітарно-епідеміологічний нагляд в Україні" та Положення про Міністерство охорони здоров'я України, затвердженого Указом Президента України від 24.07.2000 р. № 918, ввезення чи транзит через територію України транспортних засобів, вантажів, продукції, сировини, в тому числі продовольчої, сировини для лікарських засобів, харчових продуктів, предметів, матеріалів, відходів виробництва, хімічних, біологічних, радіоактивних речовин та інших об'єктів (далі — вантажів), які прямо чи опосередковано можуть негативно впливати на
здоров'я людини, здійснюється під державним санітарно-епідеміологічним наглядом.
Наказом МОЗ України від 15.03.2001 р. № 97 затверджено Порядок проведення медичного (санітарного) огляду вантажів у пунктах пропуску через державний кордон та на митній території України, який встановлює вимоги щодо проведення такого огляду і спрямований на запобігання поширенню в Україні інфекційних захворювань, отруєнь та інших чинників, які можуть створити небезпеку для життя та здоров'я людей.
Відповідно до цього Порядку медичний (санітарний) огляд вантажів та перевірку товаросупровідної документації у пунктах пропуску через державний кордон України здійснюють посадові особи установ державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України відповідної адміністративної території або відповідного виду транспорту:
— санітарно-карантинних підрозділів на автошляхах;
— санітарно-карантинних підрозділів в міжнародних аеропортах;
— санітарно-карантинних відділів у морських (річкових) портах, відкритих для міжнародних зв'язків;
— санітарно-контрольних пунктів на залізничному транспорті. Рішення щодо можливості ввезення чи транзиту вантажів через територію України приймається посадовою особою санітарно-карантинного підрозділу, відділу, санітарно-контрольного пункту після проведення медичного (санітарного) огляду вантажів та перевірки товаросупровідної документації лише за умови наявності у товаросупровідній документації:
— даних щодо безпеки для життя і здоров'я людей згідно з постановою Головного державного санітарного лікаря України від 11.01.2001 р. № 45 "Про вдосконалення порядку державної санітарно-гігієнічної експертизи";
— документів, передбачених міждержавними угодами та законодавством України (висновків державної санітарно-гігієнічної експертизи, гігієнічних сертифікатів тощо);
— конкретного одержувача вантажу та його зобов'язань дотримування санітарних вимог щодо імпорту в Україну вантажів.
При проведені медичного (санітарного) огляду вантажів та перевірці товаросупровідної документації у пункті пропуску через державний кордон посадовою особою санітарно-карантинного підрозділу не допускається ввезення чи транзит через територію України вантажів у разі:
— відсутності у товаросупровідній документації даних щодо безпеки для життя та здоров'я людини;
- якщо їх ввезення заборонено законодавством у зв'язку з небезпекою для життя та здоров'я людей і може спричинити масові інфекційні захворювання або отруєння людей.
За результатами медичного (санітарного) огляду вантажу та аналізу товаросупровідної документації у пункті пропуску через державний кордон посадовою особою санітарно-карантинного підрозділу, відділу, санітарно-контрольного пункту на товаросупровідній документації ставиться штамп про можливість чи неможливість подальшого пересування вантажу до митниці призначення чи транзиту.
У разі наявності на вантаж позитивного висновку державної санітарно-гігієнічної експертизи, яким не передбачено державний санітарний контроль партії даного виду вантажу, у пункті пропуску через державний кордон посадовою особою санітарно-карантинного підрозділу, відділу, санітарно-контрольного пункту на товаросупровідній документації ставиться штамп "Ввезення, реалізацію (використання) дозволено".
Якщо висновком державної санітарно-гігієнічної експертизи передбачено необхідність проведення санітарного контролю партії даного виду вантажу, у пункті пропуску через державний кордон посадовою особою санітарно-карантинного підрозділу, відділу, санітарно-контрольного пункту на товаросупровідній документації ставиться штамп "Ввезення дозволено без права реалізації (використання)", який передбачає подальше отримання даних про відповідність показників безпеки вантажу висновку державної санітарно-гігієнічної експертизи. У разі отримання позитивних результатів дослідження показників безпеки, відображених у висновку державної санітарно-гігієнічної експертизи, на товаросупровідній документації посадовою особою відповідної установи державної санітарно-епідеміологічної служби ставиться штамп "Ввезення, реалізацію (використання) дозволено", який скасовує дію попереднього штампа.
У разі відсутності у товаросупровідній документації позитивного висновку державної санітарно-гігієнічної експертизи вантаж, якщо він є об'єктом такої експертизи, підлягає обов'язковому її проведенню. У цьому разі в пункті пропуску через державний кордон посадовою особою санітарно-карантинного
підрозділу, відділу, санітарно-контрольного пункту на товаросупровідній документації ставиться штамп "Ввезення дозволено без права реалізації (використання)"', яким дозволяється пропуск вантажу на митницю призначення.
Санітарно-гігієнічна експертиза вантажів здійснюється відповідно до Тимчасового порядку проведення державної санітарно-гігієнічної експертизи, затвердженого наказом МОЗ України від 09.10.2000 р. № 247. Її об'єктами є продукція, сировина, технологія, нормативні документи методики контролю за нормативними характеристиками, проектна, технічна, інструктивно-методична документація тощо, реалізація, функціонування, використання яких може негативно впливати на здоров'я людини. Основною метою її проведення є збереження та захист здоров'я людей шляхом виявлення, попередження, зменшення та усунення шкідливого впливу на них об'єктів експертизи, а також визначення відповідності об'єктів експертизи вимогам санітарного законодавства України.
Виконавцями державної санітарно-гігієнічної експертизи є експертні підрозділи закладів (установ) державної санітарно-епідеміологічної служби України, а в особливо складних випадках (відсутність відповідних санітарних норм, критеріїв безпеки тощо) експертиза проводиться комісіями, які утворюються Головним державним санітарним лікарем із числа провідних науковців, котрі працюють у відповідній галузі медицини.
Для проведення державної санітарно-гігієнічної експертизи посадовою особою відповідної установи державної санітарно-епідеміологічної служби разом із представниками митної служби та власником продукції відбираються зразки вантажу. Відбір зразків проводиться відповідно до діючих нормативних документів, а в разі їх відсутності — за аналогією з відповідними нормативними документами на продукцію, галузевими та державними стандартами, правилами відбору зразків на конкретну продукцію та методами досліджень або відповідно до програми дослідження.
За результатами проведення експертизи експертний підрозділ або комісія складають протокол експертизи, готують висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи у двох примірниках. На кожен об'єкт експертизи готується окремий висновок. Висновок на продукцію готується із застосуванням Державного класифікатора продукції та послуг (ДКПП) ДК 016-97 або Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності
(УКТЗЕД) ДК 017-98. Підготовлений висновок і протокол експертизи, підписані керівником експертного підрозділу або комісії, передаються на затвердження головному державному санітарному лікарю.
Головний державний санітарний лікар або вповноважений им заступник на підставі протоколу експертизи затверджує висновок у двох примірниках власним підписом та печаткою. Другий примірник висновку підписують спеціалісти, які відповідають за ведення реєстру висновків державної санітарно-гігієнічної експертизи Міністерства охорони здоров'я України. Після затвердження висновок вноситься до реєстру висновків державної санітарно-гігієнічної експертизи Міністерства охорони здоров'я України і йому присвоюється відповідний номер. Висновок вважається дійсним тільки за наявності номера реєстрації в реєстрі. Заявнику, тобто власнику переміщуваного вантажу, після затвердження і внесення до реєстру видається перший примірник висновку.
Висновок експертизи є чинним протягом терміну дії нормативного документа, прийнятого в установленому порядку на цей об'єкт експертизи (продукцію). Для товарів (продукції) імпортного виробництва, на яку відсутні нормативні документи, висновок видається відповідно до терміну дії контракту між закордонним контрагентом та імпортером, але не більше ніж на п'ять років.
Після проведення державної санітарно-гігієнічної експертизи та отримання позитивного висновку державної санітарно-гігієнічної експертизи посадовою особою установи державної санітарно-епідеміологічної служби відповідної адміністративної території ставиться штамп "Ввезення, реалізацію (використання) дозволено", який скасовує дію попереднього штампа. У разі отримання негативного висновку державної санітарно-гігієнічної експертизи, посадовою особою установи державної санітарно-епідеміологічної служби відповідної адміністративної території приймається рішення щодо заборони, реалізації (використання) вантажу і виноситься постанова Головного державного санітар-чого лікаря відповідної адміністративної території про вилучення, вивезення за межі України чи утилізацію цього вантажу.
Митне оформлення вантажу у вільний обіг здійснюється при наявності на товаросупровідній документації відбитку штампу "Ввезення, реалізацію (використання) дозволено".
Використана література: Каленський, М.М. Митний контроль та митне оформлення: Нач.посіб. / За ред. М.М.Кленського, П.В.Пашка. - К.: Т-во ’Знання’, КОО, 2002. - 284 с. - (Митна справа в Україні). / М.М. Каленський, П.В. Пашко. — 2002. — іл.
здоров'я людини, здійснюється під державним санітарно-епідеміологічним наглядом.
Наказом МОЗ України від 15.03.2001 р. № 97 затверджено Порядок проведення медичного (санітарного) огляду вантажів у пунктах пропуску через державний кордон та на митній території України, який встановлює вимоги щодо проведення такого огляду і спрямований на запобігання поширенню в Україні інфекційних захворювань, отруєнь та інших чинників, які можуть створити небезпеку для життя та здоров'я людей.
Відповідно до цього Порядку медичний (санітарний) огляд вантажів та перевірку товаросупровідної документації у пунктах пропуску через державний кордон України здійснюють посадові особи установ державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України відповідної адміністративної території або відповідного виду транспорту:
— санітарно-карантинних підрозділів на автошляхах;
— санітарно-карантинних підрозділів в міжнародних аеропортах;
— санітарно-карантинних відділів у морських (річкових) портах, відкритих для міжнародних зв'язків;
— санітарно-контрольних пунктів на залізничному транспорті. Рішення щодо можливості ввезення чи транзиту вантажів через територію України приймається посадовою особою санітарно-карантинного підрозділу, відділу, санітарно-контрольного пункту після проведення медичного (санітарного) огляду вантажів та перевірки товаросупровідної документації лише за умови наявності у товаросупровідній документації:
— даних щодо безпеки для життя і здоров'я людей згідно з постановою Головного державного санітарного лікаря України від 11.01.2001 р. № 45 "Про вдосконалення порядку державної санітарно-гігієнічної експертизи";
— документів, передбачених міждержавними угодами та законодавством України (висновків державної санітарно-гігієнічної експертизи, гігієнічних сертифікатів тощо);
При проведені медичного (санітарного) огляду вантажів та перевірці товаросупровідної документації у пункті пропуску через державний кордон посадовою особою санітарно-карантинного підрозділу не допускається ввезення чи транзит через територію України вантажів у разі:
— відсутності у товаросупровідній документації даних щодо безпеки для життя та здоров'я людини;
- якщо їх ввезення заборонено законодавством у зв'язку з небезпекою для життя та здоров'я людей і може спричинити масові інфекційні захворювання або отруєння людей.
За результатами медичного (санітарного) огляду вантажу та аналізу товаросупровідної документації у пункті пропуску через державний кордон посадовою особою санітарно-карантинного підрозділу, відділу, санітарно-контрольного пункту на товаросупровідній документації ставиться штамп про можливість чи неможливість подальшого пересування вантажу до митниці призначення чи транзиту.
У разі наявності на вантаж позитивного висновку державної санітарно-гігієнічної експертизи, яким не передбачено державний санітарний контроль партії даного виду вантажу, у пункті пропуску через державний кордон посадовою особою санітарно-карантинного підрозділу, відділу, санітарно-контрольного пункту на товаросупровідній документації ставиться штамп "Ввезення, реалізацію (використання) дозволено".
Якщо висновком державної санітарно-гігієнічної експертизи передбачено необхідність проведення санітарного контролю партії даного виду вантажу, у пункті пропуску через державний кордон посадовою особою санітарно-карантинного підрозділу, відділу, санітарно-контрольного пункту на товаросупровідній документації ставиться штамп "Ввезення дозволено без права реалізації (використання)", який передбачає подальше отримання даних про відповідність показників безпеки вантажу висновку державної санітарно-гігієнічної експертизи. У разі отримання позитивних результатів дослідження показників безпеки, відображених у висновку державної санітарно-гігієнічної експертизи, на товаросупровідній документації посадовою особою відповідної установи державної санітарно-епідеміологічної служби ставиться штамп "Ввезення, реалізацію (використання) дозволено", який скасовує дію попереднього штампа.
У разі відсутності у товаросупровідній документації позитивного висновку державної санітарно-гігієнічної експертизи вантаж, якщо він є об'єктом такої експертизи, підлягає обов'язковому її проведенню. У цьому разі в пункті пропуску через державний кордон посадовою особою санітарно-карантинного
підрозділу, відділу, санітарно-контрольного пункту на товаросупровідній документації ставиться штамп "Ввезення дозволено без права реалізації (використання)"', яким дозволяється пропуск вантажу на митницю призначення.
Санітарно-гігієнічна експертиза вантажів здійснюється відповідно до Тимчасового порядку проведення державної санітарно-гігієнічної експертизи, затвердженого наказом МОЗ України від 09.10.2000 р. № 247. Її об'єктами є продукція, сировина, технологія, нормативні документи методики контролю за нормативними характеристиками, проектна, технічна, інструктивно-методична документація тощо, реалізація, функціонування, використання яких може негативно впливати на здоров'я людини. Основною метою її проведення є збереження та захист здоров'я людей шляхом виявлення, попередження, зменшення та усунення шкідливого впливу на них об'єктів експертизи, а також визначення відповідності об'єктів експертизи вимогам санітарного законодавства України.
Виконавцями державної санітарно-гігієнічної експертизи є експертні підрозділи закладів (установ) державної санітарно-епідеміологічної служби України, а в особливо складних випадках (відсутність відповідних санітарних норм, критеріїв безпеки тощо) експертиза проводиться комісіями, які утворюються Головним державним санітарним лікарем із числа провідних науковців, котрі працюють у відповідній галузі медицини.
Для проведення державної санітарно-гігієнічної експертизи посадовою особою відповідної установи державної санітарно-епідеміологічної служби разом із представниками митної служби та власником продукції відбираються зразки вантажу. Відбір зразків проводиться відповідно до діючих нормативних документів, а в разі їх відсутності — за аналогією з відповідними нормативними документами на продукцію, галузевими та державними стандартами, правилами відбору зразків на конкретну продукцію та методами досліджень або відповідно до програми дослідження.
За результатами проведення експертизи експертний підрозділ або комісія складають протокол експертизи, готують висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи у двох примірниках. На кожен об'єкт експертизи готується окремий висновок. Висновок на продукцію готується із застосуванням Державного класифікатора продукції та послуг (ДКПП) ДК 016-97 або Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності
(УКТЗЕД) ДК 017-98. Підготовлений висновок і протокол експертизи, підписані керівником експертного підрозділу або комісії, передаються на затвердження головному державному санітарному лікарю.
Головний державний санітарний лікар або вповноважений им заступник на підставі протоколу експертизи затверджує висновок у двох примірниках власним підписом та печаткою. Другий примірник висновку підписують спеціалісти, які відповідають за ведення реєстру висновків державної санітарно-гігієнічної експертизи Міністерства охорони здоров'я України. Після затвердження висновок вноситься до реєстру висновків державної санітарно-гігієнічної експертизи Міністерства охорони здоров'я України і йому присвоюється відповідний номер. Висновок вважається дійсним тільки за наявності номера реєстрації в реєстрі. Заявнику, тобто власнику переміщуваного вантажу, після затвердження і внесення до реєстру видається перший примірник висновку.
Після проведення державної санітарно-гігієнічної експертизи та отримання позитивного висновку державної санітарно-гігієнічної експертизи посадовою особою установи державної санітарно-епідеміологічної служби відповідної адміністративної території ставиться штамп "Ввезення, реалізацію (використання) дозволено", який скасовує дію попереднього штампа. У разі отримання негативного висновку державної санітарно-гігієнічної експертизи, посадовою особою установи державної санітарно-епідеміологічної служби відповідної адміністративної території приймається рішення щодо заборони, реалізації (використання) вантажу і виноситься постанова Головного державного санітар-чого лікаря відповідної адміністративної території про вилучення, вивезення за межі України чи утилізацію цього вантажу.
Митне оформлення вантажу у вільний обіг здійснюється при наявності на товаросупровідній документації відбитку штампу "Ввезення, реалізацію (використання) дозволено".
Використана література: Каленський, М.М. Митний контроль та митне оформлення: Нач.посіб. / За ред. М.М.Кленського, П.В.Пашка. - К.: Т-во ’Знання’, КОО, 2002. - 284 с. - (Митна справа в Україні). / М.М. Каленський, П.В. Пашко. — 2002. — іл.
