Ківалов С.В. Митна політика України (2002)
Визначення митної вартості
Важливе значення при проведенні митно-тарифного регулювання має механізм визначення митної вартості товару, на базі якої відбувається нарахування мита на товари та інші предмети, що підлягають митному обкладенню, або робиться висновок про демпінгову або субсидовану ціну товару, що імпортується.
Наприклад, саме методика визначення митної вартості товару стала причиною того, що значний обсяг українських товарів, переважно продукції металургійної галузі, стало об'єктом застосування антидемпінгових заходів з боку США, Канади та ряду інших країн.
Закон України "Про єдиний митний тариф" (ст. 16) визначає митну вартість як ціну, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за них на момент перетину митного кордону України.
Митна вартість заявляється митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон. Законодавством передбачено декілька методів визначення митної вартості товару. Від методики нарахування митної вартості товару залежить фактичний обсяг мита, що підлягає сплаті, тим самим визначаючи фактичний рівень захисту національного ринку, що дає нам можливість відносити цю методику до інструментів тарифного регулювання.
У разі, коли митному органу надаються документальні підтвердження ціни — рахунки-фактури, інвойси, рахунки-проформи і зазначені в них відомості не викликають сумніву щодо їх достовірності, митна вартість визначається на підставі поданих документів.
При визначенні митної вартості до неї включаються ціна товару, зазначена в рахунку-фактурі, а також такі фактичні витрати, якщо їх не включено до рахунку-фактури — залежно від умов поставки цих товарів згідно з Правилами ІНКОТЕРМС (у редакції 1990 p.):
• на транспортування, навантаження, розвантаження;
• перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України;
• комісійні та брокерські;
• плата за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належить до даних товарів та інших предметів і яка повинна бути оплачена імпортером (експортером) прямо чи побічно як умова їх ввезення (вивезення).
У разі неможливості визначення митної вартості товарів на підставі поданих документів, або при явній невідповідності заявленої митної вартості товарів та інших предметів митній вартості товарів, що міститься в базі даних цінової інформації Держмитслужби, або у разі неможливості перевірки її обчислення митні органи України послідовно застосовують наступні методи визначення митної вартості:
• на основі ціни на ідентичні товари та інші предмети, що діють у провідних країнах-експортерах зазначених товарів та інших предметів;
• на основі ціни на подібні товари та інші предмети, що діють у провідних країнах-експортерах зазначених товарів та інших предметів.
Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України громадянами, які не є суб'єктами підприємницької діяльності, визначається на підставі документів (товарні чеки, ярлики, договори дарування тощо), які підтверджують ціну придбання цих товарів та які можна ідентифікувати з наявним товаром, якщо зазначені в цих документах відомості не викликають сумніву щодо їх достовірності.
Визначення митної вартості товару повинно здійснюватись митним органом на протязі 15 робочих днів. Як виняток, цей термін може бути збільшено за рішенням керівника митного органу.
Для визначення митної вартості товарів що експортуються і підпадають під дію режими ліцензування, квотування або щодо яких запроваджено реєстрацію контрактів, вирішальною є ціна зазначена в ліцензії або у картці реєстрації контракту. У разі встановлення індикативних цін на товари що експортуються митна вартість повинна відповідати індикативним цінам. В іншому випадку до митного органу подається лист-погодження державного органу на який покладено обов'язки з установлення індикативних цін.
Надана митному органу інформація про ціну товару і заявлена як комерційна таємниця використовується виключно для цілей митного оформлення і не може розголошуватись без спеціальної згоди особи що надала таку інформацію.
Використана література: Ківалов, С.В. Митна політика України: Підручник. / С.В. Ківалов, Б.А. Кормич. — Одеса: Юридична література, 2002.
Наприклад, саме методика визначення митної вартості товару стала причиною того, що значний обсяг українських товарів, переважно продукції металургійної галузі, стало об'єктом застосування антидемпінгових заходів з боку США, Канади та ряду інших країн.
Закон України "Про єдиний митний тариф" (ст. 16) визначає митну вартість як ціну, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за них на момент перетину митного кордону України.
Митна вартість заявляється митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон. Законодавством передбачено декілька методів визначення митної вартості товару. Від методики нарахування митної вартості товару залежить фактичний обсяг мита, що підлягає сплаті, тим самим визначаючи фактичний рівень захисту національного ринку, що дає нам можливість відносити цю методику до інструментів тарифного регулювання.
У разі, коли митному органу надаються документальні підтвердження ціни — рахунки-фактури, інвойси, рахунки-проформи і зазначені в них відомості не викликають сумніву щодо їх достовірності, митна вартість визначається на підставі поданих документів.
При визначенні митної вартості до неї включаються ціна товару, зазначена в рахунку-фактурі, а також такі фактичні витрати, якщо їх не включено до рахунку-фактури — залежно від умов поставки цих товарів згідно з Правилами ІНКОТЕРМС (у редакції 1990 p.):
• на транспортування, навантаження, розвантаження;
• перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України;
• комісійні та брокерські;
• плата за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належить до даних товарів та інших предметів і яка повинна бути оплачена імпортером (експортером) прямо чи побічно як умова їх ввезення (вивезення).
• на основі ціни на ідентичні товари та інші предмети, що діють у провідних країнах-експортерах зазначених товарів та інших предметів;
• на основі ціни на подібні товари та інші предмети, що діють у провідних країнах-експортерах зазначених товарів та інших предметів.
Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України громадянами, які не є суб'єктами підприємницької діяльності, визначається на підставі документів (товарні чеки, ярлики, договори дарування тощо), які підтверджують ціну придбання цих товарів та які можна ідентифікувати з наявним товаром, якщо зазначені в цих документах відомості не викликають сумніву щодо їх достовірності.
Визначення митної вартості товару повинно здійснюватись митним органом на протязі 15 робочих днів. Як виняток, цей термін може бути збільшено за рішенням керівника митного органу.
Для визначення митної вартості товарів що експортуються і підпадають під дію режими ліцензування, квотування або щодо яких запроваджено реєстрацію контрактів, вирішальною є ціна зазначена в ліцензії або у картці реєстрації контракту. У разі встановлення індикативних цін на товари що експортуються митна вартість повинна відповідати індикативним цінам. В іншому випадку до митного органу подається лист-погодження державного органу на який покладено обов'язки з установлення індикативних цін.
Надана митному органу інформація про ціну товару і заявлена як комерційна таємниця використовується виключно для цілей митного оформлення і не може розголошуватись без спеціальної згоди особи що надала таку інформацію.
Використана література: Ківалов, С.В. Митна політика України: Підручник. / С.В. Ківалов, Б.А. Кормич. — Одеса: Юридична література, 2002.
