Ківалов С.В. Митна політика України (2002)
Міжнародні угоди з митних питань
Велике значення для сучасної світової торгівлі та проведення митної діяльності має так звана система конвенційного регулювання, яка включає в себе міжнародні конвенції з митний питань, спрямовані на створення міжнародних стандартів в галузі спрощування, гармонізації митних процедур, запровадження міжнародної гармонізованої системи опису та кодування товарів, окремих питань міжнародних транскордонних економічних, торгівельних, транспортних зв'язків та туризму.
На сьогоднішній день основна частина міжнародно-правових актів з митних питань була розроблена в рамках Всесвітньої Митної Організації або Конференція Організації Об'єднаних Націй з торгівлі та розвитку. Серед цих актів:
- Конвенція про номенклатуру для класифікації товарів в митних тарифах від 15 грудня 1950 р. (Брюссель);
- Конвенція про оцінку товарів у митних цілях від 15 грудня 1950 р. (Брюссель);
- Конвенція про митні пільги для туристів від 4 червня 1954 р. (Нью-Йорк);
- Протокол до Конвенції про номенклатуру для класифікації товарів в митних тарифах від 1 червня 1955 р. (Брюссель);
- Митна конвенція про тимчасовий ввіз пакувального матеріалу і тари від 6 жовтня 1960 р. (Брюссель);
- Митна конвенція про тимчасовий ввіз обладнання, необхідного для виконання професійних функцій від 8 червня 1961 р. (Брюссель);
- Митна конвенція про спрощення умов ввозу товарів для демонстрації або використання на виставках, ярмарках, зустрічах або подібних заходах від 8 червня 1961 р. (Брюссель);
- Митна конвенція про корнет ATA для тимчасового допуску товарів від 1 грудня 1964 р. (Конвенція АТА) (Брюссель);
- Митна конвенція відносно матеріалів життєзабезпечення мореплавців від 1 грудня 1964 р. (Брюссель);
- Конвенція про взаємодопомогу в митних справах ЄЕС від 7 вересня 1967 р. (Рим);
- Митна конвенція про тимчасовий ввіз наукового обладнання від 11 червня 1968 р. (Брюссель);
- Митна конвенція про тимчасовий ввіз педагогічного матеріалу від 8 червня 1970 р. (Брюссель);
- Митна конвенція про міжнародний транзит товарів від 7 червня 1971 р. (Конвенція ІТІ) (Відень);
- Митна конвенція про контейнери від 2 грудня 1972 р. (Женева);
- Міжнародна конвенція про безпечні контейнери від 5 грудня 1972 р. (Женева);
- Міжнародна конвенція щодо спрощування та гармонізації митних процедур від 18 травня 1973 р. (Конвенція Кіото) (Кіото);
- Митна конвенція про міжнародні перевезення вантажів з застосуванням книжки МДП від 14 листопада 1975 р. (Конвенція МДП) (Женева);
- Універсальна Міжнародна конвенція про взаємну адміністративну допомогу в попередженні, розслідуванні та покаранні за митні правопорушення від 9 червня 1977 р. (Конвенція Найробі) (Найробі);
- Угода про застосування статті VII ГАТТ від 12 квітня 1979 р. (Женевський Кодекс) (Женева);
- Конвенція ООН про міжнародні змішані перевезення вантажів від 12 травня 1980 р.)
- Міжнародна конвенція про узгодження умов проведення контролю вантажів на кордоні від 1982 р.
- Міжнародна конвенція про гармонізовану систему опису та кодування товарів (ГС) від 14 червня 1983 р. (Брюссель);
- Угода про застосування митних документів у прямому автомобільному сполученні при перевезенні вантажів від 17 листопада 1983 р. (Брюссель);
- Протокол про зміни до Статті 18 Конвенції Найробі від 24 червня 1983 р.(Брюссель);
- Конвенція ООН про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин від 20 грудня 1988 р. (Відень);
- Конвенція про тимчасовий ввіз від 1990 р. (Стамбул).
Взагалі систему джерел міжнародного митного права складають вже згадані міжнародно-правові договори, міжнародно-правові звичаї, прецеденти міжнародних відносин, діюча практика у сфері міжнародних митних відносин та нормативні акти і рішення міжнародних організацій з митних питань та питань міждержавних економічних відносин. Міжнародно-правові акти можуть носити рекомендаційний характер, існуючи у вигляді міжнародно-правових стандартів, що є основою для реформування національного законодавства, наприклад, Конвенція Кіото 1973 p., можуть вимагати невідступного виконання як, наприклад, Брюссельська конвенція щодо Гармонізованої системи.
Використана література: Ківалов, С.В. Митна політика України: Підручник. / С.В. Ківалов, Б.А. Кормич. — Одеса: Юридична література, 2002.
На сьогоднішній день основна частина міжнародно-правових актів з митних питань була розроблена в рамках Всесвітньої Митної Організації або Конференція Організації Об'єднаних Націй з торгівлі та розвитку. Серед цих актів:
- Конвенція про номенклатуру для класифікації товарів в митних тарифах від 15 грудня 1950 р. (Брюссель);
- Конвенція про оцінку товарів у митних цілях від 15 грудня 1950 р. (Брюссель);
- Конвенція про митні пільги для туристів від 4 червня 1954 р. (Нью-Йорк);
- Протокол до Конвенції про номенклатуру для класифікації товарів в митних тарифах від 1 червня 1955 р. (Брюссель);
- Митна конвенція про тимчасовий ввіз пакувального матеріалу і тари від 6 жовтня 1960 р. (Брюссель);
- Митна конвенція про тимчасовий ввіз обладнання, необхідного для виконання професійних функцій від 8 червня 1961 р. (Брюссель);
- Митна конвенція про спрощення умов ввозу товарів для демонстрації або використання на виставках, ярмарках, зустрічах або подібних заходах від 8 червня 1961 р. (Брюссель);
- Митна конвенція про корнет ATA для тимчасового допуску товарів від 1 грудня 1964 р. (Конвенція АТА) (Брюссель);
- Конвенція про взаємодопомогу в митних справах ЄЕС від 7 вересня 1967 р. (Рим);
- Митна конвенція про тимчасовий ввіз наукового обладнання від 11 червня 1968 р. (Брюссель);
- Митна конвенція про тимчасовий ввіз педагогічного матеріалу від 8 червня 1970 р. (Брюссель);
- Митна конвенція про міжнародний транзит товарів від 7 червня 1971 р. (Конвенція ІТІ) (Відень);
- Митна конвенція про контейнери від 2 грудня 1972 р. (Женева);
- Міжнародна конвенція про безпечні контейнери від 5 грудня 1972 р. (Женева);
- Міжнародна конвенція щодо спрощування та гармонізації митних процедур від 18 травня 1973 р. (Конвенція Кіото) (Кіото);
- Митна конвенція про міжнародні перевезення вантажів з застосуванням книжки МДП від 14 листопада 1975 р. (Конвенція МДП) (Женева);
- Універсальна Міжнародна конвенція про взаємну адміністративну допомогу в попередженні, розслідуванні та покаранні за митні правопорушення від 9 червня 1977 р. (Конвенція Найробі) (Найробі);
- Угода про застосування статті VII ГАТТ від 12 квітня 1979 р. (Женевський Кодекс) (Женева);
- Конвенція ООН про міжнародні змішані перевезення вантажів від 12 травня 1980 р.)
- Міжнародна конвенція про узгодження умов проведення контролю вантажів на кордоні від 1982 р.
- Міжнародна конвенція про гармонізовану систему опису та кодування товарів (ГС) від 14 червня 1983 р. (Брюссель);
- Угода про застосування митних документів у прямому автомобільному сполученні при перевезенні вантажів від 17 листопада 1983 р. (Брюссель);
- Конвенція ООН про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин від 20 грудня 1988 р. (Відень);
- Конвенція про тимчасовий ввіз від 1990 р. (Стамбул).
Взагалі систему джерел міжнародного митного права складають вже згадані міжнародно-правові договори, міжнародно-правові звичаї, прецеденти міжнародних відносин, діюча практика у сфері міжнародних митних відносин та нормативні акти і рішення міжнародних організацій з митних питань та питань міждержавних економічних відносин. Міжнародно-правові акти можуть носити рекомендаційний характер, існуючи у вигляді міжнародно-правових стандартів, що є основою для реформування національного законодавства, наприклад, Конвенція Кіото 1973 p., можуть вимагати невідступного виконання як, наприклад, Брюссельська конвенція щодо Гармонізованої системи.
Використана література: Ківалов, С.В. Митна політика України: Підручник. / С.В. Ківалов, Б.А. Кормич. — Одеса: Юридична література, 2002.
