Макогон Ю.В. Митна справа (2005)
Вплив митного регулювання на економіку країни
Зовнішньоекономічні зв'язки є могутнім чинником соціально-економічного прогресу суспільства, вони можуть прискорювати цей процес або сповільнювати його. Позитивний вплив на стан національної економіки та її ефективність зовнішньоекономічні зв'язки справляють при тих умовах, коли вони стимулюють розвиток експортного виробництва й експорту наукомісткої продукції і продукції, одержуваної на основі застосування передових технологій глибокої переробки сировини, забезпечують імпорт продукції, необхідної для структурно-технологічної перебудови економіки країни, а також першочергове забезпечення життєве важливих потреб країни і її населення, не включають імпорт екологічно небезпечних, шкідливих для здоров'я людей товарів, морально застарілої техніки, продукції, що підриває моральні підвалини суспільства. Розуміння державної доцільності в подібних випадках повинні превалювати над комерційними інтересами окремих суб'єктів ВЕД.
Система мита покликана всіляко сприяти меті і задачам ВЕД. При цьому можливі такі ситуації, коли система мит, на перший погляд, за окремо взятими критеріями відповідає інтересам країни, але за іншими критеріями суперечить їм і завдає шкоди, а в цілому впливає на соціально-економічний стан суспільства.
Політика держави повинні бути спрямована на одержання максимального сукупного доходу від зовнішньоекономічної діяльності і від національного виробництва.
Така політика допускає можливість скорочення доходів державної скарбниці від ВЕД, якщо зниження мита або його скасування на визначені товари і послуги сприяє зростанню доходів від національної економіки і сукупного доходу суспільства. Але вона припускає і можливість росту ввізного мита на визначені товари для обмеження їхнього доступу на український ринок, якщо цей імпорт підриває національне виробництво і завдає шкоди екології, моральному і фізичному здоров'ю населення.
Орієнтація на підвищення ефективності економіки і ріст сукупного доходу суспільства, на охорону морального і фізичного здоров'я населення країни і поліпшення її екологічного стану як на головний критерій оцінки ефективності системи ввізного мита вимагає високого рівня якісного аналізу і застосування складного математичного апарата при рішенні практичних питань, що виникають при перегляді ввізного мита на конкретні товари. Цими засобами ще не озброєні наші державні органи, що вирішують ці проблеми. Найчастіше на практиці використовуються більш приватні критерії оцінки ефективності зміни мита на окремі товари.
Як зазначені критерії на практиці найчастіше використовуються доходи держави і національні внутрішні ціни. Ефективність системи ввізного мита і заходів щодо його змінювання визначають по тому, як вони впливають на динаміку вітчизняного виробництва відповідних галузей, доходів державного бюджету від зовнішньої торгівлі і динаміку внутрішніх цін.
Зміна ввізного мита позначається на стані внутрішнього виробництва, оскільки мито регулює імпорт товарів. Зниження мита посилює тиск іноземних конкурентів на вітчизняне виробництво, витісняє вітчизняних виробників із внутрішнього ринку. Але разом з тим воно служить могутнім фактором, що спонукує вітчизняних товаровиробників підвищувати ефективність і конкурентоздатність свого виробництва, знижувати витрати виробництва і поліпшувати якість товарів, що випускаються. Суперечливість наслідків змінювання мита очевидна. Проблема полягає в тому, що при їхньому перегляді було знайдено оптимальне рішення, що, з одного боку, підтримувало б на належному рівні стан конкуренції на внутрішньому ринку, спонукуючи вітчизняних товаровиробників удосконалювати виробництво, поліпшувати якість і знижувати витрати виробництва, а з іншого боку — не призводило б до витиснення вітчизняних товаровиробників із внутрішнього ринку.
З вступом України у ВТО подальше зниження імпортного мита буде диктуватися вимогами цієї міжнародної організації.
Але це зниження доцільне здійснювати поетапно, даючи вітчизняним товаровиробникам можливість поступово адаптуватися до більш низьких увізних мит і більш твердої конкуренції з боку іноземних фірм. Разом з тим повинні бути виключені можливість консервації технічної й організаційної відсталості вітчизняного виробництва.
Цього підходу необхідно дотримуватися й у тих випадках, коли виникає необхідність тимчасового підвищення ввізних мит на деякі товари для захисту вітчизняних товаровиробників. Не можна допускати того, щоб цей захист став постійним. Доцільно при підвищенні ввізного мита підкреслювати тимчасовий характер цього заходу і зазначати терміни дії підвищених мит.
Перегляд митних зборів змінює доходи держави від зовнішньоекономічної діяльності. Фіскальна оцінка перегляду митних зборів неминуча: держава повинна заздалегідь знати, як вплине зміна ввізного мита на його доходи. На жаль, фіскальний підхід найчастіше відіграє вирішальну роль при оцінці якості роботи митних органів, що не виправдано. Митні органи відповідають за повноту зборів мита, ПДВ й акцизу, але не за рівень їхніх ставок. Зниження ставок митних зборів може не перекривати втрати бюджету за рахунок росту зовнішньоторговельного обороту, оскільки цей ріст регулюється складним комплексом внутрішніх і зовнішніх факторів, що не залежать від якості роботи митних органів.
При вступі України у ВТО і неминучому зниженні у зв'язку з цим ставок імпортних митних зборів, а також при посиленні позицій вітчизняних товаровиробників на внутрішньому ринку у зв'язку з курсом на посилення продовольчої і технологічної безпеки країни, важко очікувати, що зниження ввізних митних зборів буде компенсовано ростом імпорту. До того ж такий ріст імпорту був би не в інтересах країни.
Увізні мита впливають на рівень і динаміку національних цін. Широко розповсюджена думка, що рівень митних зборів впливає на рівень національних цін, що між ними існує прямо пропорційна залежність: зниження мита призводить до зниження внутрішніх цін, а підвищення його — до росту цін.
Насправді між митними ввізними зборами і цінами існують досить складні зв'язки і кількісні залежності.
По-перше, увізні мита є тим елементом ціни, що служить базою для розрахунку ряду інших елементів ціни — акцизу, ПДВ, оптово-збутових і торговельних націнок. Ці елементи ціни змінюються, як правило, прямо пропорційно до зміні ставок увізних митних зборів. Але під впливом попиту та пропозиції пропорції між зміною мита і зміною цих елементів ціни можуть бути порушені: при сприятливому для продавців співвідношенні між попитом та пропозицією ріст цін може визначити ріст митних зборів та інших елементів ціни, базою для розрахунку яких є мита; при перевищенні пропозиції над попитом ріст внутрішніх цін може бути мінімальним і не забезпечувати росту залежних від мита елементів ціни пропорційно до росту мита. Отже, пряма залежність між зміною мита і внутрішніх цін, безсумнівно, існує, але вона не завжди приймає форму прямої пропорційності.
По-друге, увізні мита впливають на обсяги імпорту і національного виробництва, на баланс попиту та пропозиції. Цей вплив залежить від низки чинників і приймає складні форми, що може бути обумовлено специфікою виробництва і реалізації товарів.
Наприклад, деякі товари можуть не вироблятися в країні і потреба в них забезпечується винятково за рахунок імпорту. Рівень митних зборів та їхнє змінювання впливають на розміри імпорту і відповідно на баланс попиту та пропозиції. Але в більшості випадків імпортований товар виробляється також і на національних підприємствах усередині країни. Мита впливають на попит та пропозицію подвійно: вони регулюють масштаби ввозу і разом з тим впливають на динаміку внутрішнього виробництва. Під час оцінки впливу ввізних мит на внутрішні ціни треба брати до уваги обидва ці чинники.
По-третє, рівень митних зборів впливає і на динаміку внутрішніх витрат виробництва товарів. Динаміка ввізних митних зборів впливає на обсяг внутрішнього виробництва, визначаючи тим самим вплив ефекту масштабу виробництва (одиничного, дрібно-, середньо-, великосерійного або масового) на динаміку внутрішніх витрат. Цей чинник має винятково важливе значення під час оцінки впливу митних зборів на стан внутрішнього виробництва і його ефективність, від яких у кінцевому рахунку залежать національні витрати і ціни.
Вплив увізних митних зборів на внутрішні ціни визначається не лише загальним рівнем цих мит, а й їхньою оптимальністю: система митних зборів повинна сприяти розвиткові і підвищенню конкурентоздатності й ефективності внутрішньої економіки, що й повинно забезпечити найбільш сприятливі для національної економіки і споживачів країни внутрішні ціни. Рівень і динаміка внутрішніх цін будуть визначатися станом і ефективністю національної економіки. Рівень митних зборів може розглядатися як один із чинників, що сприяє досягненню цієї ефективності. Оцінка впливу митних зборів повинна вироблятися не шляхом визначення їхнього впливу на окремі елементи внутрішньої ціни, хоча такий метод оцінки як наближений і сугубо орієнтований аж ніяк не виключається, — а шляхом оцінки впливу митних зборів на стан внутрішньої економіки та її ефективність, що й визначає, у кінцевому рахунку, рівень внутрішніх цін.
Використана література: Макогон, Ю.В. Митна справа: Навчальний посібник. / Ю.В. Макогон, А.Б. Яценко. — К.: Центр навчальної літератури, 2005.
Система мита покликана всіляко сприяти меті і задачам ВЕД. При цьому можливі такі ситуації, коли система мит, на перший погляд, за окремо взятими критеріями відповідає інтересам країни, але за іншими критеріями суперечить їм і завдає шкоди, а в цілому впливає на соціально-економічний стан суспільства.
Політика держави повинні бути спрямована на одержання максимального сукупного доходу від зовнішньоекономічної діяльності і від національного виробництва.
Така політика допускає можливість скорочення доходів державної скарбниці від ВЕД, якщо зниження мита або його скасування на визначені товари і послуги сприяє зростанню доходів від національної економіки і сукупного доходу суспільства. Але вона припускає і можливість росту ввізного мита на визначені товари для обмеження їхнього доступу на український ринок, якщо цей імпорт підриває національне виробництво і завдає шкоди екології, моральному і фізичному здоров'ю населення.
Орієнтація на підвищення ефективності економіки і ріст сукупного доходу суспільства, на охорону морального і фізичного здоров'я населення країни і поліпшення її екологічного стану як на головний критерій оцінки ефективності системи ввізного мита вимагає високого рівня якісного аналізу і застосування складного математичного апарата при рішенні практичних питань, що виникають при перегляді ввізного мита на конкретні товари. Цими засобами ще не озброєні наші державні органи, що вирішують ці проблеми. Найчастіше на практиці використовуються більш приватні критерії оцінки ефективності зміни мита на окремі товари.
Як зазначені критерії на практиці найчастіше використовуються доходи держави і національні внутрішні ціни. Ефективність системи ввізного мита і заходів щодо його змінювання визначають по тому, як вони впливають на динаміку вітчизняного виробництва відповідних галузей, доходів державного бюджету від зовнішньої торгівлі і динаміку внутрішніх цін.
Зміна ввізного мита позначається на стані внутрішнього виробництва, оскільки мито регулює імпорт товарів. Зниження мита посилює тиск іноземних конкурентів на вітчизняне виробництво, витісняє вітчизняних виробників із внутрішнього ринку. Але разом з тим воно служить могутнім фактором, що спонукує вітчизняних товаровиробників підвищувати ефективність і конкурентоздатність свого виробництва, знижувати витрати виробництва і поліпшувати якість товарів, що випускаються. Суперечливість наслідків змінювання мита очевидна. Проблема полягає в тому, що при їхньому перегляді було знайдено оптимальне рішення, що, з одного боку, підтримувало б на належному рівні стан конкуренції на внутрішньому ринку, спонукуючи вітчизняних товаровиробників удосконалювати виробництво, поліпшувати якість і знижувати витрати виробництва, а з іншого боку — не призводило б до витиснення вітчизняних товаровиробників із внутрішнього ринку.
З вступом України у ВТО подальше зниження імпортного мита буде диктуватися вимогами цієї міжнародної організації.
Але це зниження доцільне здійснювати поетапно, даючи вітчизняним товаровиробникам можливість поступово адаптуватися до більш низьких увізних мит і більш твердої конкуренції з боку іноземних фірм. Разом з тим повинні бути виключені можливість консервації технічної й організаційної відсталості вітчизняного виробництва.
Цього підходу необхідно дотримуватися й у тих випадках, коли виникає необхідність тимчасового підвищення ввізних мит на деякі товари для захисту вітчизняних товаровиробників. Не можна допускати того, щоб цей захист став постійним. Доцільно при підвищенні ввізного мита підкреслювати тимчасовий характер цього заходу і зазначати терміни дії підвищених мит.
При вступі України у ВТО і неминучому зниженні у зв'язку з цим ставок імпортних митних зборів, а також при посиленні позицій вітчизняних товаровиробників на внутрішньому ринку у зв'язку з курсом на посилення продовольчої і технологічної безпеки країни, важко очікувати, що зниження ввізних митних зборів буде компенсовано ростом імпорту. До того ж такий ріст імпорту був би не в інтересах країни.
Увізні мита впливають на рівень і динаміку національних цін. Широко розповсюджена думка, що рівень митних зборів впливає на рівень національних цін, що між ними існує прямо пропорційна залежність: зниження мита призводить до зниження внутрішніх цін, а підвищення його — до росту цін.
Насправді між митними ввізними зборами і цінами існують досить складні зв'язки і кількісні залежності.
По-перше, увізні мита є тим елементом ціни, що служить базою для розрахунку ряду інших елементів ціни — акцизу, ПДВ, оптово-збутових і торговельних націнок. Ці елементи ціни змінюються, як правило, прямо пропорційно до зміні ставок увізних митних зборів. Але під впливом попиту та пропозиції пропорції між зміною мита і зміною цих елементів ціни можуть бути порушені: при сприятливому для продавців співвідношенні між попитом та пропозицією ріст цін може визначити ріст митних зборів та інших елементів ціни, базою для розрахунку яких є мита; при перевищенні пропозиції над попитом ріст внутрішніх цін може бути мінімальним і не забезпечувати росту залежних від мита елементів ціни пропорційно до росту мита. Отже, пряма залежність між зміною мита і внутрішніх цін, безсумнівно, існує, але вона не завжди приймає форму прямої пропорційності.
По-друге, увізні мита впливають на обсяги імпорту і національного виробництва, на баланс попиту та пропозиції. Цей вплив залежить від низки чинників і приймає складні форми, що може бути обумовлено специфікою виробництва і реалізації товарів.
Наприклад, деякі товари можуть не вироблятися в країні і потреба в них забезпечується винятково за рахунок імпорту. Рівень митних зборів та їхнє змінювання впливають на розміри імпорту і відповідно на баланс попиту та пропозиції. Але в більшості випадків імпортований товар виробляється також і на національних підприємствах усередині країни. Мита впливають на попит та пропозицію подвійно: вони регулюють масштаби ввозу і разом з тим впливають на динаміку внутрішнього виробництва. Під час оцінки впливу ввізних мит на внутрішні ціни треба брати до уваги обидва ці чинники.
По-третє, рівень митних зборів впливає і на динаміку внутрішніх витрат виробництва товарів. Динаміка ввізних митних зборів впливає на обсяг внутрішнього виробництва, визначаючи тим самим вплив ефекту масштабу виробництва (одиничного, дрібно-, середньо-, великосерійного або масового) на динаміку внутрішніх витрат. Цей чинник має винятково важливе значення під час оцінки впливу митних зборів на стан внутрішнього виробництва і його ефективність, від яких у кінцевому рахунку залежать національні витрати і ціни.
Вплив увізних митних зборів на внутрішні ціни визначається не лише загальним рівнем цих мит, а й їхньою оптимальністю: система митних зборів повинна сприяти розвиткові і підвищенню конкурентоздатності й ефективності внутрішньої економіки, що й повинно забезпечити найбільш сприятливі для національної економіки і споживачів країни внутрішні ціни. Рівень і динаміка внутрішніх цін будуть визначатися станом і ефективністю національної економіки. Рівень митних зборів може розглядатися як один із чинників, що сприяє досягненню цієї ефективності. Оцінка впливу митних зборів повинна вироблятися не шляхом визначення їхнього впливу на окремі елементи внутрішньої ціни, хоча такий метод оцінки як наближений і сугубо орієнтований аж ніяк не виключається, — а шляхом оцінки впливу митних зборів на стан внутрішньої економіки та її ефективність, що й визначає, у кінцевому рахунку, рівень внутрішніх цін.
Використана література: Макогон, Ю.В. Митна справа: Навчальний посібник. / Ю.В. Макогон, А.Б. Яценко. — К.: Центр навчальної літератури, 2005.
