Канєва Т.В. Бухгалтерський облік у бюджетних установах (2004)
3.2.2. Внески до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності
Нарахування
Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням» від 18.01.2001 р. № 2240-ІН (далі - Закон № 2240), бюджетні установи та організації є платниками внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності й витратами, зумовленими народженням і похованням (далі - внесок на соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності).
Об'єктом нарахування внеску є суми фактичних витрат на оплату праці найманих робітників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інші заохочувальні й компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, обумовлені нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці», що обкладаються прибутковим податком.
Таким чином, в об'єкт обкладання внеском на соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності включаються всі виплати, які, згідно з Інструкцією по статистиці заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 р. № 5, включаються у фонд оплати праці та відповідно до Закону України від 22.05.2003 р. № 889/І\/ обкладаються податком з доходів фізичних осіб.
Розмір внесків щорічно за поданням Кабінету Міністрів України встановлює Верховна Рада України як для працедавців (бюджетна установа), так і для працівників (найманих осіб).
Станом на 01.09.2003 р. тариф внеску на страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності встановлено в розмірі 2,9 % від об'єкта нарахування внеском.
Згідно зі статтею 23 Закону № 2040 перерахування до фондів соціального страхування здійснюється один раз на місяць, у день, встановлений органом ДКУ (банку), згідно з календарем видачі заробітної плати для одержання коштів на заробітну плату. У бюджетних організаціях, установах витрати, пов'язані з нарахуваннями на заробітну плату, зокрема внески на страхування в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, враховуються за кодом економічної класифікації витрат 1120 «Нарахування на заробітну плату».
Кошти вищезазначеного фонду спрямовуються на виплату:
- допомоги по тимчасовій непрацездатності у зв'язку із хворобою працівника;
- допомоги по тимчасовій непрацездатності для догляду за дитиною до 14 років (дитиною-інвалідом), за хворим членом сім'ї;
- допомоги по вагітності та пологах;
- допомоги при народженні;
- допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
- допомоги на поховання (крім пенсіонерів, безробітних, померлих від нещасних випадків на виробництві);
- допомоги на оздоровчі заходи та інше.
Порядок надання допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю встановлюється Законом України «Про розмір відрахувань на деякі види загальнодержавного обов'язкового соціального страхування» від 11.01.2001 р. № 2113-111.
Допомога по тимчасовій непрацездатності нараховується за рахунок коштів відповідного фонду.
На суму допомоги по тимчасовій непрацездатності, незалежно від джерел нарахування, нараховуються внески до фонду пенсійного страхування. Із такої допомоги утримуються прибутковий податок і внески до Пенсійного фонду.
Допомога по вагітності та пологах нараховується у розмірі 100% від заробітної плати незалежно від страхового стажу. Із такої допомоги не здійснюється здійснюються утримання.
Нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності здійснюється на підставі листка тимчасової непрацездатності. Розмір такої допомоги залежить від стажу, протягом якого особа була застрахована
в органах соціального страхування і сплачувала страхові внески, Страховий стаж до 5 років -60%,
5-8 років - 80%, більше 8 років - 100%.
100-відсоткова лікарняна допомога виплачується постраждалим 1 —4-ї категорій одному з батьків, що доглядає дитину, котра постраждала від аварії на ЧАЕС, ветеранам війни і особам, що мають статус ветеранів.
Розрахунковий період, за який обчислюється заробітна плата - це період роботи за останнім місцем роботи перед страховим випадком за останні б місяців (або за фактично відпрацьований час).
Якщо застрахована особа працює за сумісництвом, страхові виплати з тимчасової непрацездатності здійснюються на підставі копії листа тимчасової непрацездатності, завіреної підписом керівника та печаткою за основним місцем роботи і довідки з основного місця роботи про заробітну плату і розмір допомоги. Сума допомоги не може перевищувати максимальну величину заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески (на 01.09.2003 р. - 2 660 грн.).
Звітність
Установи й організації, що є платниками внеску на страхування в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, щокварталу складають у двох екземплярах звіт про нараховані внески і витрати, пов'язані із загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за формою № 4-ФСС з ТВП.
Відповідно до Інструкції про порядок надходження, обліку й витрат засобів Фонду соціального страхування в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування від 14.03.2003 р. № 32, один з екземплярів звіту установи подають в орган реєстрації не пізніше 12 числа місяця (річного - до 15 числа), наступного за звітним періодом місяця, другий залишається в бухгалтерії.
Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням» від 18.01.2001 р. № 2240-ІН (далі - Закон № 2240), бюджетні установи та організації є платниками внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності й витратами, зумовленими народженням і похованням (далі - внесок на соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності).
Об'єктом нарахування внеску є суми фактичних витрат на оплату праці найманих робітників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інші заохочувальні й компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, обумовлені нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці», що обкладаються прибутковим податком.
Таким чином, в об'єкт обкладання внеском на соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності включаються всі виплати, які, згідно з Інструкцією по статистиці заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 р. № 5, включаються у фонд оплати праці та відповідно до Закону України від 22.05.2003 р. № 889/І\/ обкладаються податком з доходів фізичних осіб.
Розмір внесків щорічно за поданням Кабінету Міністрів України встановлює Верховна Рада України як для працедавців (бюджетна установа), так і для працівників (найманих осіб).
Станом на 01.09.2003 р. тариф внеску на страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності встановлено в розмірі 2,9 % від об'єкта нарахування внеском.
Згідно зі статтею 23 Закону № 2040 перерахування до фондів соціального страхування здійснюється один раз на місяць, у день, встановлений органом ДКУ (банку), згідно з календарем видачі заробітної плати для одержання коштів на заробітну плату. У бюджетних організаціях, установах витрати, пов'язані з нарахуваннями на заробітну плату, зокрема внески на страхування в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, враховуються за кодом економічної класифікації витрат 1120 «Нарахування на заробітну плату».
Кошти вищезазначеного фонду спрямовуються на виплату:
- допомоги по тимчасовій непрацездатності у зв'язку із хворобою працівника;
- допомоги по вагітності та пологах;
- допомоги при народженні;
- допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
- допомоги на поховання (крім пенсіонерів, безробітних, померлих від нещасних випадків на виробництві);
- допомоги на оздоровчі заходи та інше.
Порядок надання допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю встановлюється Законом України «Про розмір відрахувань на деякі види загальнодержавного обов'язкового соціального страхування» від 11.01.2001 р. № 2113-111.
Допомога по тимчасовій непрацездатності нараховується за рахунок коштів відповідного фонду.
На суму допомоги по тимчасовій непрацездатності, незалежно від джерел нарахування, нараховуються внески до фонду пенсійного страхування. Із такої допомоги утримуються прибутковий податок і внески до Пенсійного фонду.
Допомога по вагітності та пологах нараховується у розмірі 100% від заробітної плати незалежно від страхового стажу. Із такої допомоги не здійснюється здійснюються утримання.
Нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності здійснюється на підставі листка тимчасової непрацездатності. Розмір такої допомоги залежить від стажу, протягом якого особа була застрахована
в органах соціального страхування і сплачувала страхові внески, Страховий стаж до 5 років -60%,
5-8 років - 80%, більше 8 років - 100%.
100-відсоткова лікарняна допомога виплачується постраждалим 1 —4-ї категорій одному з батьків, що доглядає дитину, котра постраждала від аварії на ЧАЕС, ветеранам війни і особам, що мають статус ветеранів.
Розрахунковий період, за який обчислюється заробітна плата - це період роботи за останнім місцем роботи перед страховим випадком за останні б місяців (або за фактично відпрацьований час).
Звітність
Установи й організації, що є платниками внеску на страхування в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, щокварталу складають у двох екземплярах звіт про нараховані внески і витрати, пов'язані із загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за формою № 4-ФСС з ТВП.
Відповідно до Інструкції про порядок надходження, обліку й витрат засобів Фонду соціального страхування в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування від 14.03.2003 р. № 32, один з екземплярів звіту установи подають в орган реєстрації не пізніше 12 числа місяця (річного - до 15 числа), наступного за звітним періодом місяця, другий залишається в бухгалтерії.
