Дудчак В.І. Митна справа (2002)
Механізм впливу імпортної квоти на споживача, вітчизняного виробника аналогічної до імпортованої продукції та бюджет держави
Аналізуючи вплив імпортних квот на добробут суспільства, доходимо висновку, що цей вид протекціонізму не приносить значнішої, ніж тариф, користі населенню, державі в цілому, а в деяких випадках навіть наносить ще більшу шкоду.
Розглянемо механізм дії імпортної квоти на імпорт велосипедів, що зображено на рис. 17.
Відразу зробимо зауваження, що на графіку зображена ситуація, коли вітчизняна велосипедна промисловість не монополізована, незалежно від того, встановлена чи ні імпортна квота на велосипеди. Якщо ціна велосипедів сформувалась на рівні 200 грн. за штуку, то в даному разі українські споживачі купують, відповідно до кривої пропозиції Si, вітчизняні велосипеди в кількості AD або So. Але при ціні 200 грн. за велосипед попит на них становить, відповідно до кривої попиту R1, величину АК або Ro. Для задоволення попиту в Україну ввозиться кількість імпортних велосипедів DK або Ro- So, а на ринку велосипедів зберігається світова ціна.
Що ж відбудеться на ринку велосипедів, якщо держава встановить імпортну квоту Q на велосипеди? На рис. 17 вся квота зображена жирною лінією DF. З цього випливає, що застосування імпортної квоти скорочує розмір імпорту на величину FK порівняно з внутрішнім платоспроможним попитом на велосипеди за світовою ціною на них в 200 грн. за штуку. Враховуючи, що квота Q — величина постійна, незалежно від ціни на внутрішньому ринку, можемо стверджувати, що вітчизняним споживачам пропонується кількість товару, яку диктує крива пропозиції вітчизняних велосипедів за конкретної ціни на них плюс розмір імпортної квоти Q.
В умовах вільної конкуренції вплив квоти і тарифу були б ідентичними. Але ситуація, що зображена на рис. 17, свідчить про неможливість задовольнити всі потреби споживачів за ціною 200 грн. за велосипед кількістю виробленої вітчизняної продукції та імпортними поставками в розмірі квоти Q. Отже, коли попит перевищує пропозицію, починають зростати внутрішні ціни, поки на рівні певної ціни попит і пропозиція не зрівняються. Такою Ціною, відповідно до рис. 17, є ціна 220 грн. за велосипед. За нової ситуації вітчизняний виробник може запропонувати на ринок кількість велосипедів BE. Величина EL дорівнює величині DF, тобто розміру імпортної квоти Q. А вітчизняне виробництво BE і квота EL разом повністю задовольняють попит вітчизняних споживачів при ціні 220 грн. за один велосипед.
Вплив імпортної квоти на споживачів
Аргументація та аналіз впливу імпортної квоти аналогічні аргументації впливу митного тарифу на споживача, що наведено в главі 1 (§ 5). Дійсно, в результаті застосування імпортної квоти ціни на внутрішньому ринку зросли з 200 до 220 грн. за велоси пед. Але, як уже відомо з попереднього аналізу, при ціні 200 грн. за штуку економічний виграш споживачів дорівнює площі трикутника АСК. Після застосування імпортної квоти, коли ціна на внутрішньому ринку велосипедів зросла до 220 грн. за штуку економічний виграш вітчизняних споживачів при такій ціні дорівнює площі трикутника BCL. Різниця площ трикутників АСК і BCL тотожна величині площі фігури ABLK, тобто сумі площ фігур a + b + с + d. Таким чином, з погляду впливу імпортної квоти на споживачів, результат цього впливу такий самий, який був після застосування імпортного митного тарифу величиною 220 - 200 = 20 грн. за один імпортний велосипед. Сумарна площа a + b + с + d — це економічні збитки (втрати) вітчизняних споживачів, що заподіяні застосуванням імпортної квоти Q.
Вплив імпортної квоти на вітчизняних виробників
Як свідчить рис. 17, імпортна квота стимулювала вітчизняне виробництво, яке збільшилось з величини So до величини Si (BE). Таким чином, частина втрат вітчизняних споживачів розміром a перерозподілена на користь вітчизняних виробників.
Вплив імпортної квоти на державний бюджет
Такий вплив пояснює економічний зміст збитків споживачів, що складають величину b + с + d. Насамперед необхідно звернути увагу на те, що, як свідчить рис. 17, величина площі фігури DELF дорівнює величині EL х АВ. Але величина EL х АВ — це та сама величина, яка розглядалась у главі 1 (§ 7) як величина С, що надходила до бюджету. В умовах застосування імпортної квоти Q, коли імпорт не оподатковується, а тільки обмежується квотою, величина С до бюджету не надходить, а перерозподіляється іншим чином, про що йтиметься далі. Втрати споживачів, які дорівнюють величинам b і d, мають той самий економічний зміст, що і у разі застосування імпортного митного тарифу розміром у 20 грн.
Використана література: Дудчак В.І. Митна справа. / В.І. Дудчак, О.В. Мартинюк. — 2002. — 100 с.: іл.
Розглянемо механізм дії імпортної квоти на імпорт велосипедів, що зображено на рис. 17.
Відразу зробимо зауваження, що на графіку зображена ситуація, коли вітчизняна велосипедна промисловість не монополізована, незалежно від того, встановлена чи ні імпортна квота на велосипеди. Якщо ціна велосипедів сформувалась на рівні 200 грн. за штуку, то в даному разі українські споживачі купують, відповідно до кривої пропозиції Si, вітчизняні велосипеди в кількості AD або So. Але при ціні 200 грн. за велосипед попит на них становить, відповідно до кривої попиту R1, величину АК або Ro. Для задоволення попиту в Україну ввозиться кількість імпортних велосипедів DK або Ro- So, а на ринку велосипедів зберігається світова ціна.
Що ж відбудеться на ринку велосипедів, якщо держава встановить імпортну квоту Q на велосипеди? На рис. 17 вся квота зображена жирною лінією DF. З цього випливає, що застосування імпортної квоти скорочує розмір імпорту на величину FK порівняно з внутрішнім платоспроможним попитом на велосипеди за світовою ціною на них в 200 грн. за штуку. Враховуючи, що квота Q — величина постійна, незалежно від ціни на внутрішньому ринку, можемо стверджувати, що вітчизняним споживачам пропонується кількість товару, яку диктує крива пропозиції вітчизняних велосипедів за конкретної ціни на них плюс розмір імпортної квоти Q.
В умовах вільної конкуренції вплив квоти і тарифу були б ідентичними. Але ситуація, що зображена на рис. 17, свідчить про неможливість задовольнити всі потреби споживачів за ціною 200 грн. за велосипед кількістю виробленої вітчизняної продукції та імпортними поставками в розмірі квоти Q. Отже, коли попит перевищує пропозицію, починають зростати внутрішні ціни, поки на рівні певної ціни попит і пропозиція не зрівняються. Такою Ціною, відповідно до рис. 17, є ціна 220 грн. за велосипед. За нової ситуації вітчизняний виробник може запропонувати на ринок кількість велосипедів BE. Величина EL дорівнює величині DF, тобто розміру імпортної квоти Q. А вітчизняне виробництво BE і квота EL разом повністю задовольняють попит вітчизняних споживачів при ціні 220 грн. за один велосипед.
Вплив імпортної квоти на споживачів
Аргументація та аналіз впливу імпортної квоти аналогічні аргументації впливу митного тарифу на споживача, що наведено в главі 1 (§ 5). Дійсно, в результаті застосування імпортної квоти ціни на внутрішньому ринку зросли з 200 до 220 грн. за велоси пед. Але, як уже відомо з попереднього аналізу, при ціні 200 грн. за штуку економічний виграш споживачів дорівнює площі трикутника АСК. Після застосування імпортної квоти, коли ціна на внутрішньому ринку велосипедів зросла до 220 грн. за штуку економічний виграш вітчизняних споживачів при такій ціні дорівнює площі трикутника BCL. Різниця площ трикутників АСК і BCL тотожна величині площі фігури ABLK, тобто сумі площ фігур a + b + с + d. Таким чином, з погляду впливу імпортної квоти на споживачів, результат цього впливу такий самий, який був після застосування імпортного митного тарифу величиною 220 - 200 = 20 грн. за один імпортний велосипед. Сумарна площа a + b + с + d — це економічні збитки (втрати) вітчизняних споживачів, що заподіяні застосуванням імпортної квоти Q.
Вплив імпортної квоти на вітчизняних виробників
Як свідчить рис. 17, імпортна квота стимулювала вітчизняне виробництво, яке збільшилось з величини So до величини Si (BE). Таким чином, частина втрат вітчизняних споживачів розміром a перерозподілена на користь вітчизняних виробників.
Такий вплив пояснює економічний зміст збитків споживачів, що складають величину b + с + d. Насамперед необхідно звернути увагу на те, що, як свідчить рис. 17, величина площі фігури DELF дорівнює величині EL х АВ. Але величина EL х АВ — це та сама величина, яка розглядалась у главі 1 (§ 7) як величина С, що надходила до бюджету. В умовах застосування імпортної квоти Q, коли імпорт не оподатковується, а тільки обмежується квотою, величина С до бюджету не надходить, а перерозподіляється іншим чином, про що йтиметься далі. Втрати споживачів, які дорівнюють величинам b і d, мають той самий економічний зміст, що і у разі застосування імпортного митного тарифу розміром у 20 грн.
Використана література: Дудчак В.І. Митна справа. / В.І. Дудчак, О.В. Мартинюк. — 2002. — 100 с.: іл.
