Савельєв Є.В. Міжнародна економіка: теорія міжнародної торгівлі і фінансів (2001)
3. Економічна тотожність сальдо балансу поточних операцій і сальдо балансу руху капіталів
Сальдо балансу поточних операцій і сальдо балансу руху капіталів іноді називають двома сторонами однієї медалі1. Це пов'язано з економічною відповідністю, що існує між ними: при незмінній валютній позиції вони повинні відповідати один одному. Математично це моделюють так. Якщо сукупні загальні витрати всіх резидентів позначити через U, а витрати держави - через G, то
U=C + I + G, (15.1)
тобто для чистого суспільного продукту2 за ринкових цін у відкритій економіці отримаємо:
Y=C + I+G + X~Im; (15.2)
Y=U+X-Im. (15.3)
При цьому С характеризує споживчі витрати резидентів як на товари, вироблені у даній країні, так і на імпортні товари, а / означає інвестиційний попит резидентів на імпортні та вироблені у власній країні основні засоби виробництва. Таким чином, U+X-Im- сукупні витрати на всі вітчизняні товари. Для сальдо торгового балансу ZH отримуємо:
Y-U = X-Im = ZH. (15.4)
Слід виділити два таких випадки:
Y > U: обсяг виробництва країни є більшим, ніж попит резидентів на товари, звідси X > Іт —> ZH > 0. Тут є надлишок торгового балансу.
Y < U: попит резидентів на товари перевищує їх випуск; таким чином, X < Іт —> ZH < 0. У цьому випадку існує дефіцит торгового балансу.
Якщо у рівнянні 15.2 від обох частин відняти податки (нетто, беручи до уваги внутрішні трансферти) і додати чисті трансферти, що надходять, з-за кордону, та факторні доходи (Тr) резидентів, то отримаємо:
Y+Tr-T=C + I+(G-T) + (X-Im + Tr). (15.5)
Ліва частина характеризує доходи, що є в розпорядженні резидентів країни. Якщо заощадження приватного сектора визначити як:
S=Y+Tr~T-C,
то маємо
(X-Im + Tr) = S-I + (T-G). (15.6)
Сальдо балансу поточних операцій відповідає надлишку заощаджень над інвестиціями плюс бюджетні надлишки (заощадження країни). Коли існує дефіцит бюджету, то заощадження мають бути більшими, ніж інвестиції, для того, щоб вирівняти баланс поточних операцій. Права частина рівняння 15.6 може також бути позначена як сальдо фінансування. Коли існує дефіцит балансу поточних операцій, то права частина рівняння вказує на «потребу» фінансування країни. Цей дефіцит фінансування при незмінному валютному резерві повинен бути погашений через імпорт капіталів.
Дефіцит балансу поточних операцій у США в 1986 і 1987 роках становив 140-170 млрд. $. Дефіцит фінансування був погашений через імпорт капіталів.
Табл. 15.5 дає огляд складових рівняння 15.6. Вона показує, що США, як і Німеччина, не спроможні профінансувати свої інвестиції власними заощадженнями. Вони є імпортерами капіталу. Навпаки, Японія надає у розпорядження світовому ринкові капіталів свої заощадження і є експортером капіталу.
U=C + I + G, (15.1)
тобто для чистого суспільного продукту2 за ринкових цін у відкритій економіці отримаємо:
Y=C + I+G + X~Im; (15.2)
Y=U+X-Im. (15.3)
При цьому С характеризує споживчі витрати резидентів як на товари, вироблені у даній країні, так і на імпортні товари, а / означає інвестиційний попит резидентів на імпортні та вироблені у власній країні основні засоби виробництва. Таким чином, U+X-Im- сукупні витрати на всі вітчизняні товари. Для сальдо торгового балансу ZH отримуємо:
Y-U = X-Im = ZH. (15.4)
Слід виділити два таких випадки:
Y > U: обсяг виробництва країни є більшим, ніж попит резидентів на товари, звідси X > Іт —> ZH > 0. Тут є надлишок торгового балансу.
Y < U: попит резидентів на товари перевищує їх випуск; таким чином, X < Іт —> ZH < 0. У цьому випадку існує дефіцит торгового балансу.
Якщо у рівнянні 15.2 від обох частин відняти податки (нетто, беручи до уваги внутрішні трансферти) і додати чисті трансферти, що надходять, з-за кордону, та факторні доходи (Тr) резидентів, то отримаємо:
Y+Tr-T=C + I+(G-T) + (X-Im + Tr). (15.5)
Ліва частина характеризує доходи, що є в розпорядженні резидентів країни. Якщо заощадження приватного сектора визначити як:
S=Y+Tr~T-C,
то маємо
(X-Im + Tr) = S-I + (T-G). (15.6)
Сальдо балансу поточних операцій відповідає надлишку заощаджень над інвестиціями плюс бюджетні надлишки (заощадження країни). Коли існує дефіцит бюджету, то заощадження мають бути більшими, ніж інвестиції, для того, щоб вирівняти баланс поточних операцій. Права частина рівняння 15.6 може також бути позначена як сальдо фінансування. Коли існує дефіцит балансу поточних операцій, то права частина рівняння вказує на «потребу» фінансування країни. Цей дефіцит фінансування при незмінному валютному резерві повинен бути погашений через імпорт капіталів.
Дефіцит балансу поточних операцій у США в 1986 і 1987 роках становив 140-170 млрд. $. Дефіцит фінансування був погашений через імпорт капіталів.
Табл. 15.5 дає огляд складових рівняння 15.6. Вона показує, що США, як і Німеччина, не спроможні профінансувати свої інвестиції власними заощадженнями. Вони є імпортерами капіталу. Навпаки, Японія надає у розпорядження світовому ринкові капіталів свої заощадження і є експортером капіталу.
