Савельєв Є.В. Міжнародна економіка: теорія міжнародної торгівлі і фінансів (2001)
1. Обмінний курс і монетарні порушення. Огляд
1. Сальдо торгового балансу. В темі 18 попит і пропозиція валюти були похідними від торгівлі
товарами. Попит на іноземну валюту виникає в результаті попиту Батьківщини на імпорт, у а пропозицію валюти отримуємо з попиту Закордону на імпорт. Сальдо торгового балансу означає, що споживання і виробництво продукції не співпадають. Згадана нерівновага на товарному ринку може бути пояснена нерівновагою на грошовому ринку. Саме з цього починається розгляд монетарної теорії платіжного балансу.
2. Монетарна теорія платіжного балансу. Припустимо, що протягом деякого періоду в певній економіці існує надлишок попиту на грошовому ринку. Тобто, суб'єкти економічної діяльності бажають володіти більшою кількістю грошей, ніж вони мають у готівковій формі і на депозитних вкладах, тому попит на гроші перевищує пропозицію. Суб'єкти економічної діяльності будуть намагатися збільшувати грошову масу шляхом заощадження (нагромадження), тобто не витрачаючи дохід. Іншими словами: заощадження означає, що споживання є меншим, ніж дохід, тобто, що надлишок попиту на грошовому ринку супроводжується дефіцитом попиту на національному товарному ринку. Таким чином, існує надлишок торгового балансу, але при цьому за незмінного обмінного курсу відбувається приріст валютної готівки. Отже, надлишковий попит на грошовому ринку усувається шляхом встановлення фіксованого курсу, при якому збільшується валютна готівка і зростають грошова маса та рівень цін. Отже, монетарна теорія платіжного балансу вбачає одним із важливих механізмів пристосування адаптацію залишку валютних резервів, тобто йдеться про модель залишкової (резервної) рівноваги.
Якщо на грошовому ринку у певний період існує дефіцит попиту, то це рівнозначно надлишкові попиту на товарному ринку. Споживання перевищує виробництво, тобто виникає дефіцит торговельного балансу, країна втрачає валюту. Валютний резерв зменшується. Однак при цьому зменшується грошова маса і через зменшення валютного залишку встановлюється нова рівновага. Зв'язок між товарним ринком, грошовим ринком
і платіжним балансом буде детальніше розглянутий у додатку.
3. Валютний ринок, грошовий ринок і очікування. Якщо пояснити попит і пропозицію валюти через торгівлю товарами, то надлишок попиту на валюту буде збільшуватися в результаті зниження обмінного курсу. На рисунку 19.1 зображена крива надлишкового попиту на валюту ТТ. Коли відбувається девальвація UAH, то надлишок попиту на валюту (-Е$) спадає. Якщо брати до уваги оборот капіталу, а також портфельний капітал, то крива надлишкового попиту зсувається вправо при зростанні попиту на валюту в даній країні, внаслідок прагнення резидентів вкладати свої гроші за кордоном (тобто вони експортують капітал).
4. Переміщення кривої надлишкового попиту. Переміщення кривої надлишкового попиту на валюту внаслідок обороту капіталу відбувається у таких випадках:
• Якщо на Батьківщині збільшується грошова маса і тому підвищується рівень цін, то вкладники очікують девальвацію національної валюти. Отже, зростає попит на долар, тобто крива надлишкового попиту на $ (ТТ) переміщається вправо (точка D зміщується в точку F). Ця ситуація не є рівновагою валютного ринку, оскільки національна валюта девальвує ( з OD в ОІУ).
По-іншому треба оцінювати ситуацію, коли грошова маса Батьківщини зростає в точно такому ж розмірі, як і виробничий потенціал. Тоді вітчизняний рівень цін залишатиметься незмінним і крива надлишкового попиту не буде переміщатися.
• Коли очікування змінюється не на користь певної країни, то це може відображатись в очікуванні девальвації валюти Батьківщини. Схематично така ситуація відображатиметься переміщенням кривої надлишкового попиту на іноземну валюту вправо.
• Якщо формуються позитивні очікування щодо майбутнього розвитку економіки Батьківщини, зокрема, коли очікують приросту продуктивності капіталу чи збільшення доходу від портфельних інвестицій, то крива надлишкового попиту ТТ зміщується вліво (точка D перемістилася в точку G). Вітчизняна валюта ревальвує.
Далі буде детальніше досліджене питання: яким чином рух капіталу, а також перерозподіл портфельного капіталу впливають на обмінний курс.
товарами. Попит на іноземну валюту виникає в результаті попиту Батьківщини на імпорт, у а пропозицію валюти отримуємо з попиту Закордону на імпорт. Сальдо торгового балансу означає, що споживання і виробництво продукції не співпадають. Згадана нерівновага на товарному ринку може бути пояснена нерівновагою на грошовому ринку. Саме з цього починається розгляд монетарної теорії платіжного балансу.
2. Монетарна теорія платіжного балансу. Припустимо, що протягом деякого періоду в певній економіці існує надлишок попиту на грошовому ринку. Тобто, суб'єкти економічної діяльності бажають володіти більшою кількістю грошей, ніж вони мають у готівковій формі і на депозитних вкладах, тому попит на гроші перевищує пропозицію. Суб'єкти економічної діяльності будуть намагатися збільшувати грошову масу шляхом заощадження (нагромадження), тобто не витрачаючи дохід. Іншими словами: заощадження означає, що споживання є меншим, ніж дохід, тобто, що надлишок попиту на грошовому ринку супроводжується дефіцитом попиту на національному товарному ринку. Таким чином, існує надлишок торгового балансу, але при цьому за незмінного обмінного курсу відбувається приріст валютної готівки. Отже, надлишковий попит на грошовому ринку усувається шляхом встановлення фіксованого курсу, при якому збільшується валютна готівка і зростають грошова маса та рівень цін. Отже, монетарна теорія платіжного балансу вбачає одним із важливих механізмів пристосування адаптацію залишку валютних резервів, тобто йдеться про модель залишкової (резервної) рівноваги.
Якщо на грошовому ринку у певний період існує дефіцит попиту, то це рівнозначно надлишкові попиту на товарному ринку. Споживання перевищує виробництво, тобто виникає дефіцит торговельного балансу, країна втрачає валюту. Валютний резерв зменшується. Однак при цьому зменшується грошова маса і через зменшення валютного залишку встановлюється нова рівновага. Зв'язок між товарним ринком, грошовим ринком
і платіжним балансом буде детальніше розглянутий у додатку.
3. Валютний ринок, грошовий ринок і очікування. Якщо пояснити попит і пропозицію валюти через торгівлю товарами, то надлишок попиту на валюту буде збільшуватися в результаті зниження обмінного курсу. На рисунку 19.1 зображена крива надлишкового попиту на валюту ТТ. Коли відбувається девальвація UAH, то надлишок попиту на валюту (-Е$) спадає. Якщо брати до уваги оборот капіталу, а також портфельний капітал, то крива надлишкового попиту зсувається вправо при зростанні попиту на валюту в даній країні, внаслідок прагнення резидентів вкладати свої гроші за кордоном (тобто вони експортують капітал).
4. Переміщення кривої надлишкового попиту. Переміщення кривої надлишкового попиту на валюту внаслідок обороту капіталу відбувається у таких випадках:
• Якщо на Батьківщині збільшується грошова маса і тому підвищується рівень цін, то вкладники очікують девальвацію національної валюти. Отже, зростає попит на долар, тобто крива надлишкового попиту на $ (ТТ) переміщається вправо (точка D зміщується в точку F). Ця ситуація не є рівновагою валютного ринку, оскільки національна валюта девальвує ( з OD в ОІУ).
• Коли очікування змінюється не на користь певної країни, то це може відображатись в очікуванні девальвації валюти Батьківщини. Схематично така ситуація відображатиметься переміщенням кривої надлишкового попиту на іноземну валюту вправо.
• Якщо формуються позитивні очікування щодо майбутнього розвитку економіки Батьківщини, зокрема, коли очікують приросту продуктивності капіталу чи збільшення доходу від портфельних інвестицій, то крива надлишкового попиту ТТ зміщується вліво (точка D перемістилася в точку G). Вітчизняна валюта ревальвує.
Далі буде детальніше досліджене питання: яким чином рух капіталу, а також перерозподіл портфельного капіталу впливають на обмінний курс.
