Савельєв Є.В. Міжнародна економіка: теорія міжнародної торгівлі і фінансів (2001)
1. Деякі альтернативні припущення
При попередньому аналізі ми виходили з двох різних товарів: експортного товару й імпортного товару. У макроекономічному додатку цієї теми ми, навпаки, розглядаємо агреговану економіку лише з одним товаром. Нехай дана країна виробляє певний товар, споживає його і експортує, а також імпортує «подібний» товар, що може бути агрегований разом з товаром, який випускають у цій країні. Для цього єдиного товару в економіці можна застосовувати макроекономічні функції.
Джон Мейнард Кейнс
(1883-1946)
Джон Мейнард Кейнс народився 5 червня 1883 року в Кембрі^жі (Англія). Син економіста (Джона Невіла Кейнса), він навчався в Ітоні, а згодом у Королівському коледжі (Кембрідж), де здобув вчений ступінь з математики. Потім студіював під керівництвом Альфреда Маршалла, який просив його стати економістом. Кейнс вступив на Британську Цивільну Службу в Індійському офісі, і його перша книга - «Індійська Валюта і Фінанси» (1913) оцінювала індійську валютну систему як приклад золотого обмінного стандарту. Він набув широкої слави в 1919 році, коли написав «Економічні наслідки миру». Ця книга, як і пізніші відомі статті в журналах, жорстко критикувала Версальську угоду за тяжкі умови, покладені на Німеччину щодо виплати репарацій після Першої світової війни. Погляд Кейнса полягав у тому, що пристосування цін, які вимагали від Німеччини для того, щоб заробити іноземну валюту для здійснення виплат (тобто зміни цін, потрібні для збільшення експорту і зменшення імпорту, достатні, щоб надлишок поточного рахунку покрив необхідний відплив капіталу, пов'язаний з виплатами), будуть надмірними. Вони значно погіршать добробут і умови торгівлі для Німеччини, і виплати можуть бути не здійснені через їх жорсткість.
Кейнс тоді опублікував впливову книгу «Праці з імовірності» в 1921 році. Проте його найважливіший академічний внесок був зроблений у 1930-х роках - «Праці про гроші» (1930) й особливо «Загальна теорія зайнятості, процентів та грошей» (1936). Загальна теорія була широкомасштабним нападом на апарат класичної економіки з її поглядами про те, що економіка автоматично врівноважується за рівня доходу, що веде до повної зайнятості. Він наголошував на ролі сукупного попиту і можливості досягнення рівноваги національного доходу за менш ніж повної зайнятості. Попит на гроші та його ставлення до рівня процентних ставок також були визнані революційними і зіграли найбільшу роль у формулювання сукупного попиту. Щодо положи, то кейнсіанський аналіз надавав визначну роль фіскальній політиці щодо впливу на національний дохід та зайнятість, хоча це заперечували у класичній моделі. Кейнс також зустрічався з Франкліном Рузвельтом, який згодом використовував витрати на громадські роботи як засіб виходу з депресії.
Життя Кейнса було заповнене різноманітною діяльністю. Окрім ролі політичного радника Британського уряду і викладача в Кембріджі, він патронував мистецтво, збирав рідкісні книги, редагував «Економічний журнал», був першим казначеем Королівського коледжу, головою правління страхової компанії' National Mutual Life Insurance Company. Він також набув особисте багатство завдяки розумним інвестиціям. До того ж Кейнс був членом гуртка Bloomsbury, Групи митців, інтелектуалів і письменників, до яких входили Літтон Стракі та Вірджінія Вульф. Деякі були вражені тим, що він одружився з російською прима-балериною в 1925 році, породивши вислів: «Ніколи не було такого союзу краси і розуму, як шлюб Лідії Лопокової і Джона Менарда Кейнса».
Останні роки життя Кейнс провів, успішно обговорюючи питання отримання великої військової позики для Британії від США і проектуючи Бреттон-Вудську угоду для створення Міжнародного Валютного Фонду. З його силою переконання, особистим шармом і магнетизмом він завжди відстоював свої ідеї.
Джон Мейнард Кейнс помер на Пасхальну неділю в 1946 році.
При розгляді теми слід враховувати істотні припущення.
Припущення:
1. Мала країна. В економічній дійсності зміна рівня цін або процентної ставки на Батьківщині впливає на відповідні показники у Закордоні; разом з тим, існує зворотній вплив на Батьківщину. Проте ми повинні спростити нашу модель і не брати до уваги - за винятком
міжнародного інвестиційного мультиплікатора - міжнародну зворотну дію. Тому при розгляді теми будемо виходити з гіпотези про малу країну і розглядати змінні у Закордоні (рівень цін або процентну ставку) як такі, що не підлягають впливу даної країни.
2. Фіксований Обмінний Курс. При фіксованому курсі може виникати сальдо платіжного балансу; гнучкий курс, навпаки, намагається - принаймні в моделі - вирівняти (збалансувати) платіжний баланс.
3. Політика нейтралізації. При фіксованому курсі сальдо платіжного балансу впливає на грошову масу. Тому необхідно відрізняти, чи припускається нейтралізація цієї дії на грошову масу, чи ні.
4. Тимчасова рівновага. При сталому обмінному курсі важливою є різниця між
короткотерміновим і довготерміновим аналізом. Припустимо, що грошова маса в даній країні збільшується, ціни зростають, експорт зменшується, тому баланс поточних операцій буде дефіцитним. Ця дефіцитна ситуація не може довготерміново існувати. Тому дефіцит означає - у випадку відмови від політики нейтралізації - відплив валюти і разом з цим зменшення грошової маси. Цей процес може повторюватися кілька разів, тому існує ймовірність виникнення рівноваги платіжного балансу у довготерміновому періоді. Отже, необхідно відрізняти тимчасову і довготермінову рівновагу.
5. Тверді ціни на товари. Звичайна кейнсіанська модель припускає тверді ціни на товари і
задану номінальну заробітну плату. Економічні проблеми необхідно вирішувати через зміну кількісних величин (коливання зайнятості), оскільки ціни не є гнучкими. Як альтернативу, ми можемо розглянути модель, у якій ставка заробітної плати і ціни на товари є гнучкими.
Джон Мейнард Кейнс
(1883-1946)
Джон Мейнард Кейнс народився 5 червня 1883 року в Кембрі^жі (Англія). Син економіста (Джона Невіла Кейнса), він навчався в Ітоні, а згодом у Королівському коледжі (Кембрідж), де здобув вчений ступінь з математики. Потім студіював під керівництвом Альфреда Маршалла, який просив його стати економістом. Кейнс вступив на Британську Цивільну Службу в Індійському офісі, і його перша книга - «Індійська Валюта і Фінанси» (1913) оцінювала індійську валютну систему як приклад золотого обмінного стандарту. Він набув широкої слави в 1919 році, коли написав «Економічні наслідки миру». Ця книга, як і пізніші відомі статті в журналах, жорстко критикувала Версальську угоду за тяжкі умови, покладені на Німеччину щодо виплати репарацій після Першої світової війни. Погляд Кейнса полягав у тому, що пристосування цін, які вимагали від Німеччини для того, щоб заробити іноземну валюту для здійснення виплат (тобто зміни цін, потрібні для збільшення експорту і зменшення імпорту, достатні, щоб надлишок поточного рахунку покрив необхідний відплив капіталу, пов'язаний з виплатами), будуть надмірними. Вони значно погіршать добробут і умови торгівлі для Німеччини, і виплати можуть бути не здійснені через їх жорсткість.
Кейнс тоді опублікував впливову книгу «Праці з імовірності» в 1921 році. Проте його найважливіший академічний внесок був зроблений у 1930-х роках - «Праці про гроші» (1930) й особливо «Загальна теорія зайнятості, процентів та грошей» (1936). Загальна теорія була широкомасштабним нападом на апарат класичної економіки з її поглядами про те, що економіка автоматично врівноважується за рівня доходу, що веде до повної зайнятості. Він наголошував на ролі сукупного попиту і можливості досягнення рівноваги національного доходу за менш ніж повної зайнятості. Попит на гроші та його ставлення до рівня процентних ставок також були визнані революційними і зіграли найбільшу роль у формулювання сукупного попиту. Щодо положи, то кейнсіанський аналіз надавав визначну роль фіскальній політиці щодо впливу на національний дохід та зайнятість, хоча це заперечували у класичній моделі. Кейнс також зустрічався з Франкліном Рузвельтом, який згодом використовував витрати на громадські роботи як засіб виходу з депресії.
Життя Кейнса було заповнене різноманітною діяльністю. Окрім ролі політичного радника Британського уряду і викладача в Кембріджі, він патронував мистецтво, збирав рідкісні книги, редагував «Економічний журнал», був першим казначеем Королівського коледжу, головою правління страхової компанії' National Mutual Life Insurance Company. Він також набув особисте багатство завдяки розумним інвестиціям. До того ж Кейнс був членом гуртка Bloomsbury, Групи митців, інтелектуалів і письменників, до яких входили Літтон Стракі та Вірджінія Вульф. Деякі були вражені тим, що він одружився з російською прима-балериною в 1925 році, породивши вислів: «Ніколи не було такого союзу краси і розуму, як шлюб Лідії Лопокової і Джона Менарда Кейнса».
Останні роки життя Кейнс провів, успішно обговорюючи питання отримання великої військової позики для Британії від США і проектуючи Бреттон-Вудську угоду для створення Міжнародного Валютного Фонду. З його силою переконання, особистим шармом і магнетизмом він завжди відстоював свої ідеї.
Джон Мейнард Кейнс помер на Пасхальну неділю в 1946 році.
При розгляді теми слід враховувати істотні припущення.
1. Мала країна. В економічній дійсності зміна рівня цін або процентної ставки на Батьківщині впливає на відповідні показники у Закордоні; разом з тим, існує зворотній вплив на Батьківщину. Проте ми повинні спростити нашу модель і не брати до уваги - за винятком
міжнародного інвестиційного мультиплікатора - міжнародну зворотну дію. Тому при розгляді теми будемо виходити з гіпотези про малу країну і розглядати змінні у Закордоні (рівень цін або процентну ставку) як такі, що не підлягають впливу даної країни.
2. Фіксований Обмінний Курс. При фіксованому курсі може виникати сальдо платіжного балансу; гнучкий курс, навпаки, намагається - принаймні в моделі - вирівняти (збалансувати) платіжний баланс.
3. Політика нейтралізації. При фіксованому курсі сальдо платіжного балансу впливає на грошову масу. Тому необхідно відрізняти, чи припускається нейтралізація цієї дії на грошову масу, чи ні.
4. Тимчасова рівновага. При сталому обмінному курсі важливою є різниця між
короткотерміновим і довготерміновим аналізом. Припустимо, що грошова маса в даній країні збільшується, ціни зростають, експорт зменшується, тому баланс поточних операцій буде дефіцитним. Ця дефіцитна ситуація не може довготерміново існувати. Тому дефіцит означає - у випадку відмови від політики нейтралізації - відплив валюти і разом з цим зменшення грошової маси. Цей процес може повторюватися кілька разів, тому існує ймовірність виникнення рівноваги платіжного балансу у довготерміновому періоді. Отже, необхідно відрізняти тимчасову і довготермінову рівновагу.
5. Тверді ціни на товари. Звичайна кейнсіанська модель припускає тверді ціни на товари і
задану номінальну заробітну плату. Економічні проблеми необхідно вирішувати через зміну кількісних величин (коливання зайнятості), оскільки ціни не є гнучкими. Як альтернативу, ми можемо розглянути модель, у якій ставка заробітної плати і ціни на товари є гнучкими.
