Зельніченко О.І. Митна справа (2000)

Порядок здійснення митного контролю, оформлення та пропуск через митний кордон валюти та цінностей

Утворення України як незалежної держави вимагало створення власної законодавчої бази з питань зовнішньоекономічної діяльності. В Україні приймаються законодавчі та відомчі нормативні акти щодо регулювання валютних відносин, удосконалення контролю за повнотою та правильністю розрахунків при експортно-імпортних операціях. Але часто заходи, яких вживають урядові та фінансові органи для регулювання валютної сфери, є непослідовними та непродуманими. Основу валютного регулювання закладено ще в 1992 році, протягом якого Україна підтримувала досить жорсткі правила, що регулювали обмін і торгівлю. Постановою Верховної Ради України "Про формування валютних фондів України у 1992 році" від 05.02.1992 року було ратифіковано "додатковий податок" під назвою "податок на валютну виручку", що сплачувався резидентами виключно в іноземній валюті. Такий захід виявився не ефективним: реальні прибутки за 1992 рік від податку на валютні операції були мінімальними - близько 100 млн. доларів - частково через те , що важкий податковий прес, не сприяв тому, щоб підприємства повертали зароблену валюту в Україну, особливо через офіційні канали (одним із найпоширеніших варіантів уникнення сплати податку на валютний прибуток було застосування бартерних операцій). Органи влади зреагували на цю ситуацію наприкінці року: розпочалася кардинальна реформа системи обміну, а податок на валютні операції практично вже не стягувався.

19 лютого 1993 року з'явився Декрет Кабінету Міністрів "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", що розпочав процес прискореної лібералізації валютного регулювання, але на превеликий жаль, в Декреті було закладено дуже багато норм непрямої дії, які регулювались Національним Банком України. Деякі норми дуже часто змінювались, а деякі просто ігнорувалися. 19.02.1993 року, був підписаний ще один декрет - "Про тимчасовий порядок використання надходжень в іноземній валюті". Згідно з "основним декретом", передбачався обов'язковий продаж "всіх надходжень на користь резидентів у іноземній валюті" через уповноважені банки на міжбанківському валютному ринку України, а "тимчасовий декрет" встановлював, що обов'язковому продажу за офіційним курсом підлягає лише 50 відсотків валютних надходжень, а решта іноземної валюти може продаватися за курсом з відхиленням від офіційного, але не більше ніж у два рази. 19.02.1993 року в світ виходить декрет "Про порядок здійснення розрахунків в іноземні валюті". Таким чином, ці декрети створили фундамент майбутньої системи державного валютного регулювання.

На особливу увагу заслуговує питання про обов'язковий продаж валютних надходжень, навколо якого точаться гарячі дискусії: запровадити 100-відсотковий продаж валюти чи повністю його скасувати?

Для забезпечення валютного ринку на даному етапі необхідно зберегти порядок часткового продажу валюти.

Ще однією з болючих проблем валютної політики сьогодення є питання про повернення вивезеного за кордон українського капіталу і призупинення відпливу валюти з України. Таким чином, повернення наших законодавців до обговорення проекту закону України "Про валютне регулювання" у 1995 році було зумовлене гострою необхідністю для вирішення проблем сучасного стану економіки України. Результатом такого пошуку стало припинення з 1 серпня 1995 року дії ліцензій на здійснення валютних операцій, що означало фактичну заборону використання іноземної валюти як платіжного засобу в Україні та зарахування їх на рахунки в банках за кордоном. Регулюючи валютні відносини створенням сприятливого клімату: розумне оподаткування, поступова лібералізація руху капіталу, розвиток валютного ринку. В Україні існує значний дефіцит торговельного балансу, тому в резидентів є постійна потреба у придбанні валюти для оплати критичного імпорту. Політика імпорту має бути спрямована на закупівлю західного обладнання, технологій, які є ключем для економічного зростання України. Необхідно скоротити тарифи й експортні податки, що створюють перепони для нормального здійснення торгівлі. Необхідно досягти повної конвертованості національної валюти, щоб при здійсненні закупівель за кордоном підприємства могли використовувати внутрішню валюту країни, в разі необхідності без обмежень обмінюючи її на валюту інших країн. До резидентів та нерезидентів,

які порушили правила валютного регулювання і валютного контролю, можна було б застосувати жорсткі міри відповідальності.

Резиденти і нерезиденти мають право бути власниками валютних цінностей, що знаходяться на території України. Резиденти мають право бути власниками також валютних цінностей, що знаходяться за межами України, крім випадків, передбачених законодавчими актами України. Резиденти і нерезиденти мають право здійснювати валютні операції з урахуванням обмежень, встановлених Декретами Кабінету Міністрів України та іншими актами валютного законодавства України.

Валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов'язань, якщо інше не передбачено валютним законодавством України.

Порядок ввезення, переказування і пересилання валюти через митний кордон, а також вивезення, переказування і пересилання за кордон резидентами і нерезидентами валюти України визначається Національним банком України. Суми у валюті України, що були вивезені, переказані, переслані на законних підставах за кордон, можуть бути вільно ввезені, переслані, переказані назад в Україну. НБУ видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування.

Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим кредитно-фінансовим установам України на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання. Уповноважені банки та інші кредитно-фінансові установи, що одержали генеральну ліцензію Національного банку України на здійснення операцій, пов'язаних з торгівлею іноземною валютою, мають право відкривати на території України пункти обміну іноземних валют, у тому числі на підставі агентських угод з іншими юридичними особами - резидентами.

Індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції. Індивідуальної ліцензії потребують такі операції:

а) вивезення, переказування і пересилання за межі України валютних цінностей, за винятком;

• вивезення, переказування і пересилання за межі України фізичними особами - резидентами іноземної валюти на суму, що визначається НБУ;

• вивезення, переказування і пересилання за межі України фізичними особами - резидентами і нерезидентами іноземної валюти, яка була раніше ввезена ними в Україну на законних підставах;

• платежів у іноземній валюті, що здійснюються резидентами за межі України на виконання зобов'язань у цій валюті перед нерезидентами щодо оплати продукції, послуг, робіт, прав інтелектуальної власності та інших майнових прав, за винятком оплати валютних цінностей;

• платежів у іноземній валюті за межі України у вигляді процентів за кредити, доходу (прибутку) від іноземних інвестицій;

• вивезення за межі України іноземної інвестиції в іноземній валюті, раніше здійсненої на території України, в разі припинення інвестиційної діяльності;

• ввезення, переказування, пересилання в Україну валюти України, за винятком випадків, передбачених абзацом 1 на стор. 12;

• надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі;

• використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави;

б) розміщення валютних цінностей на рахунках і у вкладах за межами України, за винятком:

• відкриття фізичними особами - резидентами рахунків у іноземній валюті на час їх перебування за кордоном;

• відкриття кореспондентських рахунків уповноваженими банками;

• відкриття рахунків у іноземній валюті резидентами: дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні представництва України за кордоном, які користуються імунітетом і дипломатичними привілеями, а також філії та представництва підприємств і організацій України за кордоном, що не здійснюють підприємницької діяльності;

• здійснення інвестицій за кордон, у тому числі шляхом придбання цінних паперів, за винятком цінних паперів або інших корпоративних прав, отриманих фізичними особами-резидентами як дарунок або у спадщину.

Одержання індивідуальної ліцензії однією із сторін валютної операції означає також дозвіл на її здійснення іншою стороною або третьою особою, яка має відношення до цієї операції, якщо інше не передбачено умовами індивідуальної ліцензії.

Порядок і терміни видачі ліцензій, перелік документів, необхідних для одержання ліцензій, а також підстави для відмови у видачі ліцензій визначаються НБУ. Відмова у видачі НБУ ліцензії може бути оскаржена в суді або арбітражному суді.

Громадянам-резидентам і громадянам-нерезидентам, які прямують через митний кордон України, вивезення з України ювілейних і пам'ятних монет України з недорогоцінних металів, номінал яких виражено в гривнях і українських карбованцях дозволяється без обмежень кількості монет, із золота і срібла - у кількості не більше ніж 50 монет кожного найменування (незалежно від проби та ваги) на одну особу, у більшій кількості - лише за наявності індивідуальної ліцензії НБК.

Дозволяється вивозити, з правом використання за кордоном, національну валюту України готівкою, зареєстровану в митній декларації, громадянам-резидентам на суму до 170 гривень, що не оподатковуються, на одну особу незалежно від віку, а громадянам - нерезидентам, які тимчасово проживають в Україні, на суму до 85 гривень, що не оподатковуються.

Громадянам-резидентам і нерезидентам дозволяється вивезення за кордон іноземної валюти готівкою і чеками, платіжних документів та інших цінних паперів у тому разі:

- якщо ця валюта була ввезена із-за кордону і зареєстрована в митній декларації за винятком витраченої;

- якщо іноземна валюта була отримана в НБУ та його підрозділах або в уповноважених банках.

Підставою для пропуску за кордон іноземної валюти є дозвіл за формами № 01, № 02 на вивезення іноземної валюти. Вивезення валюти в зазначених вище випадках допускається тільки тією особою, прізвище якої вказано в документах за винятком громадян-резидентів, тільки подружжю і тільки на підставі документів на цю валюту, виданих митними органами України при ввезенні.

Громадяни-нерезиденти, які виїздять за кордон і вивозять вкладні книжки, облігації, акції банків, підприємств і організацій зарубіжних країн, повинні мати митну декларацію на їх ввезення, чи нотаріально завірене доручення від іншого нерезидента, який ввіз їх в "країну з додержанням митних правил на вивезення. У разі перетинання митного кордону України громадяни-резиденти і нерезиденти (включаючи прямуючих транзитом) зобов'язані задекларувати в митній декларації іноземну валюту, незалежно від суми, чеки,

вкладні книжки, платіжні документи та інші цінні папери. Громадяни-резиденти, які виїжджають за кордон з метою туризму або у приватних справах, можуть вивозити іноземну валюту готівкою, зняту з валютного рахунку, на підставі дозволу на вивезення іноземної валюти за формою № 01 на суму, що не перевищує 4000 доларів США, а також дорожні чеки й інші платіжні документи на суму, що не перевищує 5000 доларів США, у тому числі дорожні чеки на суму, що не перевищує 1000 доларів США без дозволу за формою № 01 на вивезення іноземної валюти (або еквіваленти цих сум в іншій іноземній валюті). Громадяни-нерезиденти, які виїжджають з України, можуть вивозити іноземну валюту готівкою, зняту з валютного рахунку, на підставі дозволу за формою № 01 на вивезення іноземної валюти на суму, що не перевищує 1000 доларів США, а також дорожні чеки й інші платіжні документи в сумі, що не перевищує 5000 доларів США (або еквіваленти цих сум в іншій іноземній валюті). Громадянам-резидентам, які виїжджають за кордон на запрошення, лікування чи навчання за наявністю візи, уповноважений банк надає дозвіл за формою № 01 на вивезення купленої в цьому банку іноземної валюти на суму не більше 1000 доларів США (або еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті). Громадяни-резиденти і нерезиденти, які виїжджають тимчасово за кордон у службових справах строком до 30 днів, можуть вивозити іноземну валюту на суму до 300 доларів США (або еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті по курсу, встановленому НБУ) на добу, але загальна сума не може перевищувати еквівалент 9000 доларів США. Також дозволяється вивозити іноземну валюту на транспортні витрати на суму до 1000 доларів США, крім установлених норм на проживання і добових. Уповноважений банк надає дозвіл на вивезення іноземної валюти, від'їжджаючим у відрядження, на суму відповідно до розрахунку підприємства чи організації за формою №01.

Транспортним службовцям, які прямують за кордон, дозволяється вивозити іноземну валюту тільки на суму, що вказана у валютній книжці.

При виїзді делегації за кордон дозволяється вивезення іноземної валюти по одному дозволу уповноваженого банку при наявності копії наказу про склад делегації та посвідчення на відрядження. Така валюта випускається за кордон тільки особам, які фактично перетинають митний кордон і їх прізвища вказані в копії наказу.

Громадяни-резиденти України, які виїжджають з України за кордон на постійне місце проживання, можуть вивозити іноземну валюту готівкою або чеками на підставі дозволу за формою №01 на вивезення іноземної валюти в розмірі до 4000 доларів США (або еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті).

Юридичним особам-резидентам (пароплавствам, авіакомпаніям, зональним управлінням авіаліній, туристичним організаціям та іншим), що мають власні літаки, пароплави чи їх орендують для виконання рейсів за кордон України, дозволяється надавати право вивозити командиру літака чи касиру (в судових касах) іноземну валюту на суму до 5000 доларів США (або еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті по курсу, встановленому НБУ) для оплати експлуатаційних потреб за кордоном. На вивезення валюти на підзвітну особу видається доручення організації. Уповноважений банк надає дозвіл на вивезення валюти з України за формою 02. Валюта підлягає обов'язковому декларуванню.

При виконанні рейсів до країн рублевої зони дозволяється вивозити російську валюту в сумі еквівалентній 5000 доларів США за наявністю дозволу уповноваженого банку на вивезення валюти з обов'язковим декларуванням

Юридичним особам-резидентам, які мають автотранспортні засоби чи їх орендують і займаються перевезенням вантажів та пасажирів за межі України, дозволяється вивозити до 1000 доларів США (або еквівалент цієї суми в іншій валюті) для оплати експлуатаційних потреб за кордоном. Уповноважений банк надає дозвіл на вивезення валюти з України. Валюта підлягає обов'язковому декларуванню.

Після повернення в Україну підзвітна особа у п'ятиденний строк подає звіт керівнику підприємства чи організації про витрати за кордоном з доданням документів, що підтверджують це. При наявності міжбанківських угод з країнами колишнього СРСР, громадяни цих країн, які прямують через Україну транзитом, можуть вивозити як іноземну, так і свою національну валюту в розмірах, що встановлюються їх національним законодавством. Передача іноземної валюти при вивезенні громадянами - резидентами дозволяється тільки подружжю (при наявності нотаріально засвідченого доручення) і тільки на підставі документів на цю валюту, виданих митними органами при ввезенні. Громадянам-резидентам і нерезидентам, які виїжджають за кордон, вивезення іноземної валюти (чеків) в сумі, яка перевищує встановлені норми, дозволяється при наявності митної декларації на її ввезення, а також дозволу уповноваженого банку чи спеціального дозволу НБУ. Строк дії дозволу на вивезення іноземної валюти готівкою та чеками для фізичних осіб: форма N 01 - 1 рік, для юридичних осіб форма N 02 - 1 місяць. Форми дозволу на вивезення іноземної валюти і довідки про обмін іноземної валюти на гривну реєструються в книзі обліку і підлягає суворій звітності.

Громадянам-резидентам, які виїжджають за кордон, дозволяється вивозити облігації, вкладні книжки банків, чеки, акції банків, підприємств і організацій, деноміновані в українській валюті і виписані на ім'я особи, яка виїжджає за кордон, а також білетів українських лотерей деномінованих в українській валюті. Забороняється вивезення за кордон облігацій державних займів.

Громадянам-резидентам і нерезидентам дозволяється ввозити в Україну вивезену раніше українську національну валюту готівкою за наявністю митної декларації. Національна валюта, сума якої перевищує вказані норми, може бути ввезена тільки в касах транспортних засобів (пароплавів, поїздів, літаків), які належать резидентам України і здійснюють торгівлю в кафе, ресторанах, барах, буфетах за межами України на українські карбованці або за спеціальним дозволом НБУ. Ввезення валюти України в інших випадках забороняється.

При ввезенні валюти готівкою на суму 50000 дол. США чи еквівалент в іншій валюті громадянам України митницею видається квитанція суворої звітності на ввезену валюту. Якщо валюта ввозиться для юридичних осіб-резидентів, квитанція суворої звітності не надається. Надходження валютних коштів на суму, яка перевищує 50000 дол. США , чи еквівалент у іншій валюті, має здійснюватися у безготівковому порядку або за допомогою платіжних документів у іноземній валюті. На ввезення валюти готівкою на суму, що перевищує 50000 дол. США, потрібно спеціальний дозвіл НБУ. При ввезенні громадянами-нерезидентами, які прямують в Україну, валюти на суму, що перевищує 10000 дол. США, чи еквівалент в іншій валюті, митниці подається заява на ввезення готівкою з поясненням мети, для якої призначено валютні кошти. При ввезенні громадянами-резидентами валюти на суму, що перевищує 10000 дол. США, потрібно пред'явити митниці документи на походження валюти. При порушенні встановлених норм ввезення іноземної валюти громадянами-резидентами і відсутності документів про джерела надходження валюти, пропускається валюта в сумі, еквівалентній 10000 дол. США, а різниця приймається митницею на зберігання. У разі, якщо протягом

трьох років громадянин-резидент не подасть митниці документів про джерела походження іноземної валюти, вказана валюта надходить в прибуток держави.

Документи, які є підставою для вивезення валюти. Підставою для вивезення валюти з території України для громадян-резидентів і не резидентів є ввізна митна декларація в якій зареєстровано суму валюти яка ввозилась, якщо валюта була отримана в Національному банку України та його підрозділах або уповноважених банках, то підставою для вивезення є форми № 01, № 02.

Для вивезення облігацій, акцій банків, підприємств і організацій зарубіжних країн, повинні мати митну декларацію на їх ввезення, чи нотаріально завірене доручення від іншого нерезидента, який ввіз їх в Україну з додержанням митних правил на ввезення.

Державна політика у сфері валютного регулювання через формування тієї чи іншої системи валютних обмежень та регламентацій зорієнтована на досягнення певних економічних цілей, з яких пріоритетними є:

• стабілізація валютного курсу та забезпечення оптимального ступеня зовнішньої та внутрішньої конвертованості національної грошової одиниці;

• забезпечення надійних джерел надходжень валютних цінностей на валютний ринок;

• стимулювання експортного потенціалу;

• урівноваження платіжного балансу.

Регулювання валютної сфери України за сучасних умов зводиться до підтримки стабільного становища на валютному ринку, зменшення різких коливань валютних курсів. Стабільність валютного ринку забезпечує нормальний розвиток зовнішньоекономічних зв'язків держави і всієї економіки. Головним інструментом формування ефективного валютного регулювання на сучасному етапі розвитку ринкових відносин є валютні інтервенції, які здійснюються центральним банком. Кожна держава, як правило, використовуючи валютні інтервенції, виходить із конкретних особливостей своєї економіки, ступеня її "відкритості" для участі в міжнародних економічних відносинах.

Чинне в державі валютне законодавство, як система правових норм, встановлює режим здійснення валютних операцій на території України, визначає загальні принципи валютного регулювання, повноваження і функції державних органів у регулюванні валютних операцій, права і обов'язки суб'єктів валютних відносин, порядок здійснення валютного контролю, відповідальність за порушення валютного законодавства.

Оцінюючи суспільну загрозу порушення правил здійснення валютних операцій, необхідно враховувати і те, що внаслідок злочинних дій валютників послаблюється система жорсткого контролю за валютними операціями, за оборотом на внутрішньому валютному ринку, зменшуються надходження до Державного бюджету України за рахунок уникнення від сплати податків. Порушення правил валютного регулювання сприяють здійсненню контрабандних дій.

Митні органи в останні роки значно посилили боротьбу з валютними злочинами. Разом з тим, незважаючи на вжиті заходи, істотного перелому в запобіганні і припиненні злочинності в сфері економіки не досягнуто.

Державна митна служба України спільно з НБУ здійснює контроль за додержанням правил переміщення валютних цінностей на момент перетину митного кордону України, передає Державній податковій адміністрації України інформацію про несвоєчасне надходження в Україну сум коштів від здійснення експортних операцій та продукції (робіт, послуг), від здійснення імпортних операцій, надає банкам України реєстри вантажних митних декларацій, на підставі яких товари перетнули митний кордон.

Використана література: Зельніченко, О.І. Митна справа: підручник / О І Зельніченко. — К.: КНТЕУ, 2000.