Зельніченко О.І. Митна справа (2000)
Структура номенклатури
ТН є багатоцільовою та одночасно структурною номенклатурою, в основу якої покладено 4-значний код. На рівні 6-тизначного коду за допомогою номенклатури можна також класифікувати товари, що на даний момент не знайшли своє відображення в списку внаслідок малозначущості обсягів поставок. 6-тизначний код доповнюють цифри 7 і 8, що визначають код товару за комбінованою тарифно-статистичною номенклатурою ЄЕС, і 9-та, котра завжди позначена "0", що дає змогу для майбутньої подальшої деталізації товарів, з урахуванням їх національних особливостей.
Постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 1998 р. № 1354 "Про Українську класифікацію товарів зовнішньоекономічної діяльності" передбачено ряд заходів щодо підготовки, видання та введення УКТ ЗЕД як єдиної митно - статистичної номенклатури з відповідними змінами у деталізації на національному рівні. По-перше, УКТ ЗЕД дозволить класифікувати будь-який товар, який має національні особливості порівняно із закордонним аналогом, по-друге - вона є підґрунтям національного Єдиного митного тарифу.
Кожна товарна позиція ТН ЗЕД ідентифікується 4-значним цифровим кодом, з яких перші дві вказують номер товарної групи, де знаходиться позиція, а інші дві - положення цієї позиції в товарній групі. 5-та і 6-та цифри - підпозиції першого і другого підрівнів відповідно, або одно- та дводефісні товарні субпозиції (відсутність деяких позицій визначається нулями), а цифра 9 - вказує "залишкову" позицію (або 8-у випадку, якщо її залишили для визначення "частин"), яка дає можливість введення додаткової підпозиції (субпозиції) без порушення існуючих цифрових кодів.
У нинішньому вигляді ТН нараховує 5019 товарних найменувань, які на 4-значному рівні угрупованні в 1241 товарну позицію, що в свою чергу складають 97 товарні групи, а останні - 21 розділ.
Позиції і підпозиції супроводжуються правилами інтерпретації і примітками до розділів, товарних груп і позицій (субпозицій і підсубпозицій), які є невід'ємною частиною ГС.
Основними ознаками класифікації товарів за номенклатурою ГС є:
- матеріали, з яких товари вироблені;
- призначення, або функції, які товари виконують;
- ступінь обробки товарів.
Вищеозначені критерії в номенклатурі застосовані окремо або одночасно. Наприклад, під час класифікації фотоапаратів (товарна позиція 9006) і наручних годинників (9101) враховують в першу чергу їх призначення (функціональну особливість), а при класифікації напоїв - вихідні матеріали, з яких вони виготовлені. Слід зазначити, що в більшості випадків в ТН класифікація здійснюється лише за вихідним матеріалом, або за призначенням. Класифікація товарів за багатьма ознаками ускладнює процес їх ідентифікації, створює перешкоди у статистичному обліку, тому в номенклатурі існують Примітки до розділів і груп, які полегшують цю процедуру. Тобто, ознайомлення зі змістом розділів, товарних груп починається з ознайомлення з примітками до них, тексти яких дають змогу визначити код товару не тільки за вихідним матеріалом і функцією, але й за ступенем обробки.
Номенклатура містить також такі поняття як "частини" і "приналежності". Ці поняття можна розрізнити наступним чином:
- "частини" - складові товарів, які необхідні для їх функціонування (наприклад, кермо автомобіля);
- "приналежності" - складові товарів, що розширюють їх функціональні можливості (наприклад, буксирний пристрій для транспортування причепа автомобілем).
В номенклатурі відсутнє загальне правило класифікації "частин" і "приналежностей", але можна зазначити особливість загального підходу до реалізації цього.
1) В більшості випадків частини і/або приналежності класифікуються як самостійні товари, наприклад, труби, трубки, шланги та фітинги з пластмас (3917); двигуни внутрішнього згорання (8407 і 8408) та ін. Такі товари класифікуються відповідно до їх назви, якщо немає ніяких інших посилань на це. Разом з тим, якщо ці товари зібрані у єдине ціле і створюють завершений у виробництві товар, то їх класифікація повинна відбуватись за Правилами інтерпретації.
2) В інших випадках в назвах товарних позицій, крім іншого, є спеціальне посилання на частини і/або приналежності, які
класифікуються в цій товарній позиції, наприклад, колиски дитячі та їх частини (8715), частини годинників всіх видів, інші (9114) та ін.
3) Деякі примітки до розділів і груп також мають відношення до класифікації частин і/або приналежностей.
Отже у випадку класифікації частин і/або приналежностей в першу чергу необхідно з'ясувати наявність опису цих частин і/або приналежностей, потім перевірити наявність спеціальних посилань на них, і, якщо питання не можна вирішити - застосувати "залишкову" товарну позицію.
Використана література: Зельніченко, О.І. Митна справа: підручник / О І Зельніченко. — К.: КНТЕУ, 2000.
Постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 1998 р. № 1354 "Про Українську класифікацію товарів зовнішньоекономічної діяльності" передбачено ряд заходів щодо підготовки, видання та введення УКТ ЗЕД як єдиної митно - статистичної номенклатури з відповідними змінами у деталізації на національному рівні. По-перше, УКТ ЗЕД дозволить класифікувати будь-який товар, який має національні особливості порівняно із закордонним аналогом, по-друге - вона є підґрунтям національного Єдиного митного тарифу.
Кожна товарна позиція ТН ЗЕД ідентифікується 4-значним цифровим кодом, з яких перші дві вказують номер товарної групи, де знаходиться позиція, а інші дві - положення цієї позиції в товарній групі. 5-та і 6-та цифри - підпозиції першого і другого підрівнів відповідно, або одно- та дводефісні товарні субпозиції (відсутність деяких позицій визначається нулями), а цифра 9 - вказує "залишкову" позицію (або 8-у випадку, якщо її залишили для визначення "частин"), яка дає можливість введення додаткової підпозиції (субпозиції) без порушення існуючих цифрових кодів.
У нинішньому вигляді ТН нараховує 5019 товарних найменувань, які на 4-значному рівні угрупованні в 1241 товарну позицію, що в свою чергу складають 97 товарні групи, а останні - 21 розділ.
Позиції і підпозиції супроводжуються правилами інтерпретації і примітками до розділів, товарних груп і позицій (субпозицій і підсубпозицій), які є невід'ємною частиною ГС.
Основними ознаками класифікації товарів за номенклатурою ГС є:
- матеріали, з яких товари вироблені;
- призначення, або функції, які товари виконують;
- ступінь обробки товарів.
Вищеозначені критерії в номенклатурі застосовані окремо або одночасно. Наприклад, під час класифікації фотоапаратів (товарна позиція 9006) і наручних годинників (9101) враховують в першу чергу їх призначення (функціональну особливість), а при класифікації напоїв - вихідні матеріали, з яких вони виготовлені. Слід зазначити, що в більшості випадків в ТН класифікація здійснюється лише за вихідним матеріалом, або за призначенням. Класифікація товарів за багатьма ознаками ускладнює процес їх ідентифікації, створює перешкоди у статистичному обліку, тому в номенклатурі існують Примітки до розділів і груп, які полегшують цю процедуру. Тобто, ознайомлення зі змістом розділів, товарних груп починається з ознайомлення з примітками до них, тексти яких дають змогу визначити код товару не тільки за вихідним матеріалом і функцією, але й за ступенем обробки.
- "частини" - складові товарів, які необхідні для їх функціонування (наприклад, кермо автомобіля);
- "приналежності" - складові товарів, що розширюють їх функціональні можливості (наприклад, буксирний пристрій для транспортування причепа автомобілем).
В номенклатурі відсутнє загальне правило класифікації "частин" і "приналежностей", але можна зазначити особливість загального підходу до реалізації цього.
1) В більшості випадків частини і/або приналежності класифікуються як самостійні товари, наприклад, труби, трубки, шланги та фітинги з пластмас (3917); двигуни внутрішнього згорання (8407 і 8408) та ін. Такі товари класифікуються відповідно до їх назви, якщо немає ніяких інших посилань на це. Разом з тим, якщо ці товари зібрані у єдине ціле і створюють завершений у виробництві товар, то їх класифікація повинна відбуватись за Правилами інтерпретації.
2) В інших випадках в назвах товарних позицій, крім іншого, є спеціальне посилання на частини і/або приналежності, які
класифікуються в цій товарній позиції, наприклад, колиски дитячі та їх частини (8715), частини годинників всіх видів, інші (9114) та ін.
3) Деякі примітки до розділів і груп також мають відношення до класифікації частин і/або приналежностей.
Отже у випадку класифікації частин і/або приналежностей в першу чергу необхідно з'ясувати наявність опису цих частин і/або приналежностей, потім перевірити наявність спеціальних посилань на них, і, якщо питання не можна вирішити - застосувати "залишкову" товарну позицію.
Використана література: Зельніченко, О.І. Митна справа: підручник / О І Зельніченко. — К.: КНТЕУ, 2000.
