Ковальчук Г.О. Активізація навчання в економічній освіті (2003)
2.2. Практично-семінарські заняття
Деякі соціальні ситуації потребують використання готових, передбачених етикетом формул та штампів поведінки. Відпрацюванню їх і служать практично-семінарські заняття з використанням АМН. Специфіка й «щільність» економічних дисциплін вимагають від студентів особливої ретельності й високого рівня організованості в підготовці до проведення такої роботи. Цьому допомагають різноманітні навчальні комплекти для проведення імітаційних методів навчання, упровадження комп’ютерних програм, системи професійних завдань, проходження навчальних практик. Усе це сприяє формуванню початкового досвіду, необхідного для кар’єри.
Серйозною проблемою, однак, є вибір баз практики для майбутніх фахівців високої кваліфікації. Тому надзвичайно важливого значення набувають практичні заняття зі спеціальних предметів. Наприклад, практичні завдання з питань технології облікового процесу мають надати можливість студентові самостійно розібратися в підходах до організації первинного, поточного, підсумкового обліку через виконання завдань зі складання графіків документообороту, переліків облікових номенклатур за відповідною темою, складання положення про відділ, посадової інструкції облікового працівника для сприяння формуванню навичок раціонального розподілу функціональних обов’язків між обліково-операційними працівниками установи. Цікавим є досвід вирішення комплексу облікових завдань у двох аспектах — в умовах журнально-ордерної та автоматизованої форм бухгалтерського обліку .
Так, з обраної теми на практичних заняттях студенти закріплюють теоретичні знання щодо ведення обліку грошових коштів і розрахункових операцій в умовах журнально-ордерної форми. Кожен студент заповнює первинні документи, за якими оформляються господарські операції з даної ділянки (прибуткові та видаткові касові ордери, платіжні доручення, платіжні вимоги-доручення, заяви на акредитив, авансові звіти тощо), складає звіти касира, ознайомлюється зі змістом виписок з рахунків банку, обробляє їх, аналізує кореспонденцію рахунків з обліку грошових коштів та розрахункових операцій, складає реєстри синтетичного обліку. Потім студенти опрацьовують технологію організації облікового процесу в умовах діалогово-автоматизованої форми бухгалтерського обліку, яка передбачає автоматизоване виконання обліково-аналітичних завдань як у регламентному, так і в діалоговому режимах.
Ефективним є навчання студентів на конкретних прикладах, максимально наближених до реальних умов, із застосуванням прикладних комп’ютерних програм, які використовуються учасниками господарської діяльності України. Такі програми дають змогу здійснити розрахунки платежів, оформити відповідні документи тощо. Виявили свою доцільність ведення самими студентами практичних занять та консультацій (у присутності викладача, який ненав’язливо коригує та доповнює), вибір самими студентами ведучих, взаємні оцінки тощо.
Серйозною проблемою, однак, є вибір баз практики для майбутніх фахівців високої кваліфікації. Тому надзвичайно важливого значення набувають практичні заняття зі спеціальних предметів. Наприклад, практичні завдання з питань технології облікового процесу мають надати можливість студентові самостійно розібратися в підходах до організації первинного, поточного, підсумкового обліку через виконання завдань зі складання графіків документообороту, переліків облікових номенклатур за відповідною темою, складання положення про відділ, посадової інструкції облікового працівника для сприяння формуванню навичок раціонального розподілу функціональних обов’язків між обліково-операційними працівниками установи. Цікавим є досвід вирішення комплексу облікових завдань у двох аспектах — в умовах журнально-ордерної та автоматизованої форм бухгалтерського обліку .
Так, з обраної теми на практичних заняттях студенти закріплюють теоретичні знання щодо ведення обліку грошових коштів і розрахункових операцій в умовах журнально-ордерної форми. Кожен студент заповнює первинні документи, за якими оформляються господарські операції з даної ділянки (прибуткові та видаткові касові ордери, платіжні доручення, платіжні вимоги-доручення, заяви на акредитив, авансові звіти тощо), складає звіти касира, ознайомлюється зі змістом виписок з рахунків банку, обробляє їх, аналізує кореспонденцію рахунків з обліку грошових коштів та розрахункових операцій, складає реєстри синтетичного обліку. Потім студенти опрацьовують технологію організації облікового процесу в умовах діалогово-автоматизованої форми бухгалтерського обліку, яка передбачає автоматизоване виконання обліково-аналітичних завдань як у регламентному, так і в діалоговому режимах.
Ефективним є навчання студентів на конкретних прикладах, максимально наближених до реальних умов, із застосуванням прикладних комп’ютерних програм, які використовуються учасниками господарської діяльності України. Такі програми дають змогу здійснити розрахунки платежів, оформити відповідні документи тощо. Виявили свою доцільність ведення самими студентами практичних занять та консультацій (у присутності викладача, який ненав’язливо коригує та доповнює), вибір самими студентами ведучих, взаємні оцінки тощо.
