Фінанси

У вересні 2008 року Україна зазнала впливу світової фінансової кризи, яка загострила внутрішні негаразди, що накопичувалися у вітчизняній економіці останніми десятиріччями. Нині проблема кризової ситуації у країні широко обговорюється на сторінках видань і в засобах масової інформації. У своїх публікаціях численні українські вчені, експерти, фінансисти-практики дають оцінку поточній ситуації, аналізують її причини й наслідки, обґрунтовують окремі антикризові заходи. При цьому вагома роль у подоланні кризи правомірно відводиться Національному банку України як державному регулятору банківської системи. Остання є "кров'яними судинами" економіки будь-якої країни, без очищення й оздоровлення якої вихід із кризи неможливий.

Одним із найпоширеніших у світовій практиці напрямів державного управління інноваційною діяльністю є податкове стимулювання. За формою впливу на інноваційну діяльність воно належить до непрямих методів державного управління, а його сутність полягає у відмові держави від частини податкових надходжень в обмін на зростання обсягу інноваційної Продукції з урахуванням визначених державою пріоритетів. У свою чергу, зростання обсягів такої продукції приводить до збільшення суми податкових надходжень. За умови, коли останнє перевищує суму наданих податкових пільг, податкове стимулювання стає економічно вигідним як для суб'єктів інноваційної діяльності, так і для держави.

Сьогодні в лоні фінансової науки дедалі виразніше виокремлюються деякі з її складових, що дуже нагадує процес народження самих фінансів на базі середньовічних політекономічних розробок. Зокрема, звичними стають терміни "наука про податки", або "теорія податків і оподаткування", або "податкові фінанси"...

В умовах світової фінансової кризи в Україні спостерігається загострення економічних і соціальних суперечностей. Становлення сучасної наукової системи управління на всіх рівнях народного господарства є найважливішим фактором подальшого ефективного і прогресивного розвитку держави.

Під час кризи зростає актуальність забезпечення мобільності господарських систем, їх здатності пристосовуватися до мінливих ринкових умов.

Глобальна фінансова криза, яка охопила світ, створила значні труднощі для економічного розвитку більшості країн світу, спровокувавши різкий перелив капіталів із одних ринків на інші, обвальне падіння вартості цінних паперів і валютних курсів. Ці процеси продовжують загострюватись, оскільки в умовах глобалізації будь-які явища локального характеру, швидко поширюючись, дедалі більше впливають на економічний стан країн і регіонів, які безпосередньо не втягнені у кризу.

Незважаючи на проведення бюджетної реформи, багато проблем функціонування бюджетної системи залишаються нерозв'язаними. Невипадково в публікаціях сучасних фінансистів не раз порушувалося питання про продовження бюджетної реформи.